23/08/2024

У кожної країни є національне свято – ДЕНЬ ПРАПОРА. До цієї події присвячено багато пафосних промов про велику ідею кожного кольору на головному символі країни. Так і ми багато років відмічали це свято. Кожен знав, що синій колір – то небо, жовтий – то безкрайні лани…

Але змінилися часи і змінилися ми. 912 днів повномасштабного вторгнення стисли наші спогади, як могутній прес стискає сталеву пружину. Сьогодні, дивлячись на наш прапор, ми згадаємо не славетних князів давнього середньовіччя і кольори прапорів Данила Галицького. Ні, ми не забули свою історію! Але сьогодні, дивлячись на прапор, ми згадаємо Олександра Мацієвського, який під дулом автомата на наказ ворога зняти сине-жовтий шеврон, відповів «Слава Україні!»… Ми згадаємо херсонців, які з українськими прапорами пішли на ворожі танки 1 березня 2022 року і загинули під кулеметним вогнем у Бузковому парку… Згадаємо, як за жовті та сині кольори вбивали людей у Донецьку та Харкові навесні 2014-го… Згадаємо школяра Стьопу Чубенка, якого за сине-жовту стрічку після страшних катувань повела на страту наволоч з батальйону «Керч»… Ми згадаємо сине-жовтий прапор у центрі скаліченого, спорожнілого Харкова і надію, яку він надав і надає всім мешканцям та захисникам незламного міста-героя…

В кожній країні у прапора є своя історія.

Історія нашого прапора – це більш ніж тисячорічний шлях українського народу, що вписаний у сині та жовті смуги – кольори великого часопису, який склали покоління українців. І одна глава – переповнена болі та сліз, героїзму та відваги - пишеться прямо зараз. І ми зробимо все, щоб за цю главу нам не було соромно перед тими, хто буде відзначати день Українського прапору через багато років.

З Днем Державного Прапора, Україно!

Хай майорить наш стяг високо, нагадуючи всім, що ми – сильний народ, народ, який нікому і ніколи не скорити!

Слава Україні!

Олексій Литвинов, в.о. ректора ХАІ