06/03/2025
Березень 2022-го… Три роки тому.
Колони ворога сунули на міста України. Українські воїни стояли на смерть — на землі, на морі, в небі… Це був нерівний бій проти озвірілої армади. Але Україна вистояла, Україна билася.
У цей день — 6 березня 2022 року — ворог рвався до Миколаєва. У селищі Баштанка частина ворожої колони повернула на Кривий Ріг, але з неба полетіли ракети. Український Мі-8 пішов в атаку.
Відчайдушні хлопці з 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Івана Сікорського - льотчик-штурман майор Костянтин Зебницький, командири вертолітної ланки авіаційної ескадрильї майор Ігор Туревич, капітан Сергій Бондаренко і капітан Ігор Пазич, бортінженер, випускник ХАІ - вступили в бій.
Запалала техніка, колона зупинилася… Але в цю мить Мі-8 наздогнала ракета з ПЗРК…
Ігор Пазич. Народився в українському Донецьку у 1967-му. Мріяв про небо. У 1988 році закінчив військово-технічне училище. Після випуску присвятив життя військовій авіації. Другу вищу освіту здобув у Національному аерокосмічному університеті. З дипломом ХАІ продовжив службу бортовим авіаційним техніком-інструктором у рідній 18-й окремій бригаді армійської авіації.
Донька Анастасія потім напише:
"Тато був люблячим чоловіком і дідусем. Надійною опорою і підтримкою для сім'ї. До своїх професійних обов’язків ставився дуже відповідально, навчався новому, отримував додаткову освіту. Тому на службі він був одним із найкращих фахівців. Як інструктор, допомагав молодим курсантам опановувати справу борттехніка… У вільний час любив грати в теніс."
За успішне виконання бойових завдань був нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів. Другим — уже посмертно…
Три роки тому — 6 березня 2022 року — зупиняючи ворожу колону в районі населених пунктів Михайлівка й Архангельське на Миколаївщині, капітан Ігор Пазич пішов у свій останній бій, у свій останній політ…
Похований на Алеї Героїв у місті Біла Церква.
Ігор Пазич. 54 роки. Капітан. Бортінженер. Хайовець.
Світла пам’ять тобі, воїне! Вічна пам’ять і низький уклін від усього ХАІ.