10/10/2025

Під час ремонтних робіт у захищеному просторі під спортивним манежем ХАІ робітники випадково натрапили на давній схрон.

Ймовірно, він був облаштований ще у підвалі хати на хуторі Литвинівка, який майже сто років тому знаходився на місці теперішнього манежу ХАІ та заводу «Хартрон».

Хтось колись сховав там, мабуть, найдорожче: майже нове колесо від воза, каганець, різьблену дерев’яну вазочку, глиняний глечик - і, можливо, найцінніше - вишиванку ручної роботи.

Краса, якою можна милуватися довго, щоразу відкриваючи для себе нові деталі.

Червоно-чорні кольори - як у легендарній пісні:

Сорочку мати вишила мені

Червоними і чорними нитками…

Унікальність цієї сорочки в тому, що вона зшита за старовинним українським звичаєм - з одного цілого шматка тканини, лише з одним швом. Такі сорочки, як родинний скарб, передавались з покоління в покоління.

Сьогодні всі ці знахідки можна побачити у Науково-технічній бібліотеці Національного аерокосмічного університету «ХАІ».

Щира подяка завідувачу лабораторії Денису КУРЦЕВУ за дбайливе транспортування експонатів, та колективу бібліотеки за кропітку роботу – максимально дбайливо вручну випрали вишиванку і привели до ладу старовинні речі, що пролежали під землею понад сто років (а може й більше).

Бо скільки саме років цієї знахідці ми сьогодні не скажемо.

Як і не скажемо, хто був господарем чи господинею тих речей.

Але, мабуть, наближалися лихі часи, і людина з небагатої родини (це видно по тому, що зберігалося), сховала найдорожче.

Та, схоже, повернутися по них уже не змогла… Мабуть саме такий сумний фінал у цієї історії.

Цікава деталь: у ті дні неподалік під землею знайшли ще один експонат - гільзу від протитанкової гармати калібром 45 мм. Але це вже інша, «вогняна» сторінка історії хутору Литвинівка…

Друзі, завітайте до бібліотеки ХАІ та доторкніться до живої історії.

Старовинна вишиванка, що пролежала під землею понад сто років, і сьогодні вражає своєю красою.

Червоний і чорний кольори, вишиті чиїмись дбайливими руками, зберегли тепло людського серця крізь століття.

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба.