Концепція навчально-виховної роботи в
Національному аерокосмічному університеті
ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Затверджено:
Ректор Національного аерокосмічного університету
ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
24 березня 2003 року
Розглянуто і схвалено
на засіданні Вченої Ради
Національного аерокосмічного університету
ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
29 січня 2003 року
Навчально-виховний процес у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” організовано й упроваджено відповідно до Закону України “Про освіту”, Закону України “Про вищу освіту”, Указу Президента “Про молодіжну політику”, рішень Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти і науки Харківської області, а також Статуту Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”.
1. Мета навчально-виховного процесу.
Мета навчально-виховного процесу - готувати для аерокосмічної та інших галузей промисловості й господарства України, країн ближнього й далекого зарубіжжя всебічно освічених фахівців, що, опанували сучасні методи наукового аналізу, здатні розв'язувати складні науково-технічні завдання, мають високу адаптаційну здатність до швидкоплинних економічних, політичних і соціальних умов життя, а також високі моральні й духовні якості.
Для досягнення поставленої мети використовано системний підхід, що грунтується на сучасних методах педагогіки вищої школи й поєднує в собі прийоми колективного впливу на соціально-психологічні якості особистості й методи індивідуального виховання студентів.
Навчально-виховний процес реалізують викладачі, куратори й наставники, студенти, адміністрація університету, профспілкова організація, органи студентського самоврядування, формальні й неформальні студентські об'єднаня.
При цьому основні завдання в навчально-виховного процесу розв’язують викладачі (у т. ч. куратори й наставники) та студенти.
Виховна робота - найважливіший складник педагогічної діяльності кожного викладача й усього колективу співробітників університету.
Навчально-виховна робота — це постійний і цілеспрямований вплив на професійний, інтелектуальний, духовний, моральний, естетичний і фізичний розвиток ’студентів з метою формування всебічно розвиненої особистості, висококваліфікованого фахівця, підготовленого до різних видів професійної діяльності.
2. Завдання навчально-виховного процесу.
1. Готувати висококваліфіковані, гармонійно розвинені інженерні кадри, формувати в них навички майбутнього організатора й керівника виробництва.
2. Проводити навчально-виховну роботу з використанням сучасних педагогічних методів проведення навчально-виховної роботи.
3. Розвивати в студентах соціальну активність, відповідальність за доручену справу духовну зрілість та культурну освіченість.
4. Виявляти й реалізовувати творчі здібності студентів, сприяти гармонійому розвитку особистості студента.
5. Розвивати в студентів мотивацію до навчання і наукової діяльності.
6. Залучати студентів до трудової діяльності, занять спортом, участі в художній самодіяльності й до участі в студентських об'єднаннях і клубах за інтересами.
7. Здійснювати профілактичну роботу щодо запобігання правопорушень.
8. Забезпечувати правову, психологічну й матеріальну допомогу студентам.
9. Створювати необхідні умови для проживання студентів у гуртожитку.
10. Контролювати навчальну й трудову дисципліну студентів, оперативно реагувати на різні правопорушення.
11. Координувати навчально-виховний процес з діяльністю профспілкової організації студентів і інших суспільних об'єднань.
12. Сприяти розвитку структури студентського самоврядування.
13. Сприяти організації позааудиторной самостійної роботи студентів.
14. Поширювати досвід відмінників навчання і сприяти навчанню студентів- відмінників за графіком.
15. Вивчати новаторський досвід навчально-виховної роботи інших навчальних закладів України й упроваджувати передові досягнення в навчально-виховний процес ХАІ.
3. Основні напрямки, форми й методи виховної роботи.
Основними напрямками виховної роботи є:
Професійне виховання покликане формувати особистість студента, як висококваліфікованого фахівця обраної галузі виробництва, який має потребу в безперервному вдосконаленні професійного рівня. Створення системи безперервного удосконалення професійного рівня студентів.
Професійне виховання реалізовано в таких заходах:
- читання курсів лекцій зі вступу до спеціальності й профільної дисципліни;
- читання лекцій про розвиток і сучасні досягнення науки й техніки;
- залучення студентів до наукової праці кафедр, наукових центрів і НДІ при ХАІ, студентського конструкторського бюро;
- проведення студентських олімпіад;
- проведення студентських науково-технічних конференцій;
- розвиток курсу НДРС.
Професійне виховання здійснюють викладачі й наставники випускових кафедр університету та керівництво факультетів.
Моральне виховання — спрямоване на розвиток високих моральних якостей і переконань, які втілюються в моральних принципах поведінки в усіх сферах життєдіяльності й забезпечують активну життєву позицію молодої людини.
Моральне виховання здійснюється під час усіх лекційних курсів, у тому числі загально гуманітарної та етичної спрямованості, завдяки діяльності всіх служб і підрозділів, роботі викладачів, кураторів, участь кожного студента в створенні в студентських колективах атмосфери високої вимогливості, принциповості, чесності, відповідальності й взаємодопомоги.
Моральне виховання охоплює всю систему позааудиторної роботи:
- проведення "Днів відкритих дверей”;
- організація й проведення свят ХАІ: урочисте посвячення в студенти першокурсників і святкування “Дня ХАІ”, святкування “Дня Перемоги” тощо;
- діяльність органів студентського самоврядування;
- залучення студентів до участі в акціях гуманістичного спрямування;
- висвітлення моральних питань у багатотиражних і малотиражних виданнях ХАІ: газеті “За авіакадри”, факультетських газетах тощо;
- організація й проведення зустрічей з видатними вченими і виробничниками;
- організація й проведення тематичних концертів і вечорів поезії, музики, живопису;
- лекції й бесіди з питань етики, естетики, культури спілкування й поведінки;
- читацькі конференції на різні теми, робота “Літературної вітальні”.
Цій напрям виховної роботи реалізують усі викладачі й у першу чергу викладачі гуманітарних дисциплін, куратори й наставники факультетів і керівництво університету.
Політичне виховання націлене на формування в студентської молоді політичної культури, що включає розвиток уявлень про механізм політичного процесу, способах досягнення політичної мети, знайомство з політичною діяльністю держави, з її політичним досвідом і досвідом інших країн.
Політичне виховання здійснюється під час навчальних занять, а також у системі позааудиторної роботи:
- робота наукових гуртків, політичних ктубів, конференцій, на яких обговорюються актуальні питання сучасності;
- зустрічі з політичними діячами країни, з депутатами всіх рівнів;
- лекції й бесіди на політичні теми;
- участь студентів в органах студентського самоврядування (студентські ради гуртожитків і факультетів).
Виховання національної самосвідомості й свідомості громадянина передбачає розвиток історичної пам'яті, виховання патріотичних почуттів, ідеалів служіння своєму народові, державі, усвідомлену любов до Вітчизни.
Здійснюється протягом навчального й позанавчального часу в таких заходах:
- знайомство з національними традиціями народу України;
- робота клубів, гуртків, відвідування історичних музеїв;
- організація зустрічей з ветеранами праці і бойових дій;
- залучення студентів до роботи суспільних молодіжних організацій;
- лекції й бесіди на теми національної самосвідомості із залученням лекторів відповідного профілю;
- організація поїздок до пам'ятних місць, відвідування краєзнавчого музею;
- організація доповідей студентів про традиції, звичаї, обряди й історії свого регіону, міста, селища тощо.
Цей напрям здійснюють усі викладачі й у першу чергу викладачі суспільно- політичних дисциплін, куратори й наставники груп, актив студентських рад, керівництво факультетів і університету.
Правове виховання спрямоване на формування правової культури студентської молоді й передбачає повагу прав і волі людини й громадянина, поширення знань і умінь застосовувати на практиці закони держави.
Напрям здійснюється завдяки лекційним курсам і насамперед правовим дисциплінам, а також за допомогою позанавчальної діяльності, через роботу гуртків, семінарів, проведення правових конкурсів, конференцій, олімпіад, а також участь у чергуванні по гуртожитках, у діяльності ДНД ХАІ і ГОСГІ гуртожитків.
Студенти повинні знати Статут університету, Правила внутрішнього розпорядку, Правила проживання в гуртожитках і керуватися ними у своїй діяльності.
Трудове виховання передбачає формування активної, працездатної особистості, що володіє професійною майстерністю, має розвинені ділові якості й почуття відповідальності. Трудове виховання пов'язане з навчанням, з вивченням додаткових навчальних курсів, з роботою наукових гуртків, конференцій, клубів.
Воно реалізується у таких заходах:
- проведення вечорів питань і відповідей про майбутню трудову діяльність студентів на різних підприємствах і в організаціях України;
- зустрічах із провідними спеціалістами України й зарубіжжя;
- залучення сту дентів до науково-дослідних гуртків і до роботі з НДР, участь у професійних конкурсах, у роботі бізнес-клубів;
- організація й робота студентських трудових загонів у ХАІ і за його межами;
- допомога студентам у тимчасовому працевлаштуванні;
- проведення суботників і недільників з благоустрою університету і студмістечка.
Здійснюють викладачі кафедр, куратори й наставники груп, профспілкові комітети університету, студентські ради факультетів і гуртожитків, співробітники студмістечка.
Фізичне виховання — полягає в пропаганді здорового способу життя як невід'ємного елементу загальної культури особистості, протидії факторам, негативного впливу на здоров'я людини, виробленні умінь самостійно використовувати методи і форми фізичної культури в трудовій діяльності та відпочинку; освіченість у питаннях здоров'я, спілкування, харчування, фізичного й психічного благополуччя, внутрішній потребі бути здоровою людиною, мати індивідуальний стиль здорового способу життя.
Фізичне виховання реалізується в процесі всієї життєдіяльності університету, на заняттях з фізичної культури і спорту, у роботі спеціальних медичних груп і груп лікувальної фізкультури, а також у проведенні заходів:
- організація на базі кафедри фізвиховання спортивних секцій із широким залученням до них студентів;
- створення в гуртожитках і на прилеглих до них територіях діючих спортивних залів і спортивних .майданчиків;
- проведення спортивних змагань, турнірів, зустрічей, туристських походів;
- лекції і бесіди про здоровий спосіб життя, про шкоду паління, пияцтва, наркоманії й інших шкідливих звичок (залучати фахівців-медиків).
Здійснюється викладачами кафедри фізичного виховання, тренерами спортивних секцій, активістами студентських рад.
Естетико-худоужнє виховання сприяє розвитку естетичних почуттів, смаків, поглядів, формуванню естетичного ставлення до дійсності, творчій активності студентської молоді.
Воно здійснюється завдяки таким заходам:
-лекційні курси, що містять естетичне підгрунтя, лекції й бесіди з питань естетики й культури, боротьби з лихослів'ям серед студентів і співробітників ХАІ
- проведення зустрічей у літературно-музичних, театральних вітальнях, зустрічей з діячами літератури и мистецтва, організації зустрічей із членами творчих колективів студклубу ХАІ;
- естетичне оформлення приміщень гуртожитків, навчальних корпусів і території університету;
- вивчення культурної спадщини України та світової культури;
- відвідування концертів, театрів, музеїв і виставок:
- організація студентським клубом ХАІ гурткової роботи зі студентами; спрямовання основних зусиль студентського клубу ХАІ на роботу зі студентами;
- участь студентів у художній самодіяльності; щорічне проведення фестивалю- конкурсу художньої самодіяльності ХАІ.
Здійснюють керівники студентських гуртків і клубів, куратори й актив студентських рад.
Екологічне виховання спрямоване на формування екологічної культури особистості, що регулює ставлення людини до природи, орієнтує її на збереження й відновлення природи як життєвого середовища.
Реалізується через лекційні курси екологічної спрямованості, через виділення екологічного компоненту в більшості навчальних дисциплін, а також через роботу студентських наукових товариств, гуртків, екскурсій у музей природи, туристських походів, проведення тижня Землі, природоохоронних акцій і заходів у ХАІ — садіння дерев, підгодовування птахів, дотримання в чистоті території ХАІ і студмістечка.
Здійснюють усі викладачі й у першу чергу викладачі кафедри екології і хімії, куратори й наставники іруп, актив студентських рад.
4. Критерії виховної роботи.
Критеріями виховання й вихованості студентів є:
- ставлення до суспільства, праці й до людей;
- активність життєвої позиції;
- спрямованість індивідуальності студента, його погреби, мотиви, інтереси, ідеали;
- рівень правосвідомості студентів;
- рівень моральної свідомості й моральної поведінки;
- рівень цивільної й політичної свідомості й поведінки;
- ціннісні орієнтації студентів;
- рівень культури, форми і способи культурного самопрояву й самоствердження;
- конструктивність чи диструктивність проявів поведінки студентів.
5. Система навчально-виховної роботи в ХАІ.
5.1. Учасники навчально-виховного процесу
Відповідно до Закону України ‘'Про вищу освіту’’ ректорат чітко визначає учасників навчально-виховного процесу в ХАІ, якими є:
- особи, що навчаються в університеті;
- науково-педагогічні працівники університету;
- співробітники університету' (фахівці, УВГІ, співробітники відділів і служб тощо). І
У навчальному процесі об’єктом виховання є:
- аспіранти і здобувачі;
- студенти університету очної й заочної форми навчання.
Суб'єкти виховання - це науково-педагогічні працівники і співробітники університету:
- ректор, проректори й ректорат у цілому, як організатори навчально-виховної роботи ХАІ;
- декани й деканати факультетів;
- керівники керівних структур університету (відділів і служб);
- колективи всіх кафедр (професорсько-викладацький склад, НВП, наукові співробітники);
- члени профспілкового комітету студентів університету;
- куратори й наставники академічних груп;
- адміністрація студентського містечка, завідувачі ЖЕД гуртожитків;
- правління студентського клубу ХАІ;
- керівники спортивних секцій.
5.2. Організаційна структура навчально-виховної роботи в ХАІ
Організаційна структура навчально-виховної роботи - це сукупність взаємозалежних учасників навчально-виховного процесу. У структурі чітко визначені організатори виховання, конкретні об’єкти та суб’єкти виховання узгоджені критерії й форми роботи щодо кожного об'єкту, визначені функціональні обов'язки, а також питання моральної й матеріальної зацікавленості кожного учасника навчально-виховного процесу.
Ректорат, деканати, профспілковий комітет студентів, відділ НВР, викладачі- куратори допомагають кожному студенту так організувати своє життя, навчання, поведінку, діяльність, щоб він перейнявся патріотизмом, формував громадську позицію, моральну зрілість, власну демократичну-гуманітарну спрямованість.
Система керування навчально-виховним процесом в університеті створює і забезпечує найбільш вигідні умови для вільного самовизначення кожного студента, для самореалізації ними задатків, здібностей і можливостей.
6. Організація роботи кураторів і наставників у ХАІ.
Кураторами й наставниками призначають найбільш досвідчених викладачів кафедр. Робота кураторів проводиться зі студентами 1-го і 2-го курсів, а наставників - зі студентами старших курсів. Робота куратора й наставника є одним з найважливіших доручень, що входять у коло службових обов'язків викладача й передбачені індивідуальним планом у розділі ‘‘Робота з виховання студентів”. Кураторів і наставників призначають наказом ректора за поданням деканатів і кафедр ХАІ.
Основним напрямком роботи наставників є подальший розвиток духовних і моральних якостей студентів, а також підвищення рівня професійної підготовки бакалаврів, фахівців і магістрів за профілем випускової кафедри. Наставник повинен сприяти формуванню в студентів світогляду й концептуальних підходів під час розв’язання інженерних завдань в обраній спеціальності.
Заступник декана з виховної роботи зобов'язаний:
- спрямовувати й контролювати роботу кураторів і наставників;
- перевіряти виконання плану роботи куратора й наставника в групі й підводити підсумки триместру (року);
- надавати всебічну допомогу кураторам й наставникам факультету в їхній роботі;
- узагальнювати досвід виховної роботи своїх кураторів і наставників, висвітлювати його на зборах і семінарах кураторів і наставників.
Основним завданням куратора й наставника є формування в студентській групі морально-психологічного мікроклімату, що сприяє розвитку світогляду, характеру, ідеалів, свідомості студентів. Міцність колективу визначається насамперед стосунками між студентами, що створюються під час навчального процесу. Куратору й наставнику рекомендовано бути присутнім на деяких заняттях (лекціях, лабораторних і практичних), щоб за допомогою викладачів, які ведуть відповідні предмети, впливати на підвищення успішності групи.
У процесі виховної роботи необхідно підвищувати відповідальність кожного студента за якість і результати навчання. Будь-який прояв несумлінного ставлення до занять, порушення дисципліни повинні бути предметом принципового обговорення в групі. Добрий ефект мають листи активу групи чи куратора батькам студента про його успіхи чи недоліки.
Куратор разом з активом групи повинен піклуватися про те, щоб протягом усього часу навчання в університеті студенти займалися в спортивних секціях, брали участь у спартакіадах та інших університетських спортивних змаганнях; брали участь у діяльності студентського клубу тощо.
Значну частину часу студенти проводять у гуртожитку, тому доцільно частину виховної роботи зі студентами, особливо індивідуальну, проводити саме в гуртожитку. Ця робота повинна бути за формою і змістом такою, щоб студент бачив у викладачеві свого досвідченого товариша, готового завжди допомогти порадою й справою під час підготовки до занять, у питаннях організації побуту й проведенні дозвілля.
Діяльність куратора й наставника оцінюють за результатами роботи опікуваної групи. Основними критеріями ефективності роботи кураторів і наставників є високий рівень навчальних показників, трудової дисципліни й активності студентів групи в суспільній роботі, спортивних досягненнях і в оглядах художньої самодіяльності, успішної роботи в будзагонах тощо.
Кращих кураторів і наставників факультету й університету визначають за поданням деканатів. Заохоченням кращим кураторам і наставникам може бути подяка в наказі по університету, нагородження грамотою, коштовним подарунком, висування до університетського конкурсу професійної майстерності “Ікари ХАІ” в номінації “Наставник студентства”.
7. Місце й роль кафедр у виховному процесі студентів.
В організації навчально-виховної роботи, визначенні її змісту, форм і методів, сучасних підходів до її проведення серед студентів, велика роль надається структурним підрозділам університету - кафедрам та їхнім педагогічним колективам.
Вони є центрами навчально-виховної роботи серед студентів. Колективи кафедр університету' постійно удосконалюють складний і багатогранний навчально- виховний процес, щоб стати по-справжньому навчально-виховними, методичними і науковими центрами. Усі кафедри планують і здійснюють керування організаційно- виховною і культурно-освітньою роботою серед студентської молоді, що передбачає реалізацію виховних функцій усіх форм навчальних занять (аудиторна й позааудиторна виховна робота).
Кафедри університету реалізують завдання виховної роботи, організаційні принципи, основні напрямки, методи й форми, керуючись концептуальними принципами освіти в Україні, іншими нормативними документами з актуальних проблем навчання і виховання студентської молоді з урахуванням специфіки ХАІ, запитів і потреб студентів.
Основними завданнями організаційно-виховної роботи кафедр у ХАІ є:
- комплексний підхід до виховання студентів;
- безперервність і послідовність виховної роботи в академічних групах, на курсах, факультетах, у гуртожитках;
- підвищення якості організаційно-виховної роботи, її відповідність постійно зростаючому політичному й культурному рівню, інтересам студентів;
- індивідуалізація виховної роботи серед студентів.
Виховна робота кафедри в навчальному процесі полягає в таких аспектах:
- формування професійних навичок сучасного фахівця;
- виховання високих моральних якостей, активності в суспільному житті, активної життєвої позиції, особистий приклад викладачів у всьому;
- повага до законів держави, до його символіки: гімну, гербу, прапору;
- виховання культури поведінки під час занять усіх форм в університеті й за його межами;
- залучення студентів до виступів з науковими рефератами й повідомленнями на семінарах і наукових студентських конференціях.
Позааудиторна робота кафедр з виховання студентів полягає в таких аспектах:
- робота наставників і кураторів академічних груп;
- особиста участь у реалізації заходів, що проводять в гуртожитках деканати факультетів разом із працівниками студмістечка ХАІ;
- сприяння роботі рад студентського самоврядування на факультетах і в гуртожитках студмістечка ХАІ;
- робота з активом курсу, факультету й університету;
- рішення завдань професійного виховання студентів;
- здійснення профорієнтаційної роботи серед сту дентів;
- участь у культурно-освітньому, спортивно-оздоровчому й інших видах діяльності.
8. Студентське самоврядування в ХАІ.
Відповідно до законів України "Про освіту” й "Про вищу освіту” студенти мають гарантоване державою право на те. щоб особисто чи через своїх представників брати участь у самоврядуванні, в обговоренні, розв’язанні питань удосконалювання навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначенні стипендій, організації дозвілля, побуту тощо.
У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються чинним законодавством (у т.ч. законами України “Про освіту” й “Про вищу освіту”), рішеннями Міністерства освіти і науки України, Положенням про державний вищий навчальний заклад. Статутом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”.
Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
1. Забезпечити й захистити права та інтереси студентів.
2. Забезпечити виконання студентами своїх обов'язків.
3. Сприяти навчальній, науковій і творчій діяльності студентів.
4. Сприяти створенні необхідних умов для проживання і відпочинку студентів.
5. Створити різноманітні студентські гуртки, товариства, об'єднання, клуби за інтересами.
6. Організувати співпраці зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжних організацій.
7. Допомагати в проведенні серед студентів соціологічних досліджень.
8. Сприяти працевлаштуванню випускників.
9. Брати участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
Студентське самоврядування в ХАІ здійснюється на рівні академічної групи (староста і профорг групи), факультету (студентська рада факультету), гуртожитку (студентська рада гуртожитку) і університету' в цілому (профспілковий комітет студентів ХАІ).
Органи студентського самоврядування ХАІ мають загальну підтримку і допомогу' адміністрації у вирішенні питань щодо своєї діяльності.
Зараз на правах студентського самоврядування в ХАІ діють:
- 6 студентських рад факультетів;
- 10 студентських рад гуртожитків;
- ДНД ХАІ (спеціальний студентський орган самоврядування) і групи охорони громадського порядку в гуртожитках;
- студентський будзагін ХАІ, що функціонує влітку;
- студентський клуб ХАІ;
- спортивний клуб ХАІ;
Загальними напрямками студентського самоврядування університету є:
- залучення студентів до діяльності і співпраці в органах студентського самоврядування;
- організація й проведення тестувань і анкетування;
- стимулювання й заохочення студентів, що активно займаються позанавчальною діяльністю;
- надання допомоги в реалізації різних проектів, планів, розроблених і запропонованих студентами;
- діяльність інституту старост академічних груп, профоргів груп тощо.
Специфічними є:
- діяльність добровільної народної дружини:
- діяльність студентських груп охорони громадського порядку в гуртожитках;
- організація роботи трудових загонів.
Студентське самоврядування в ХАІ має великий творчий потенціал, що сприяє гармонійному розвитку студентів, формуванню у них навичок майбутнього фахівця-керівника.
9. Організація дозвілля студентів.
Організація дозвілля студентів ХАІ і розвиток цієї роботи проводиться в кількох напрямках:
1. Активізація роботи студентського клубу ХАІ, що полягає в широкому залученні студентів до участі в художній самодіяльності (проведення традиційного фестивалю-конкурсу “Студентська весна”, створення нових творчих колективів тощо.
2. Спортивно-оздоровча робота, причому як у межах занять у секціях спортивного клубу ХАІ, так і індивідуально шляхом занять спортом в обладнаних спортивних залах гуртожитків студмістечка ХАІ.
3. Проведення традиційних свят ХАІ, що стали візитною карткою виховної роботи університету. День ХАІ, День Перемоги, День посвяти в студенти, конкурс «Ікари ХАІ» - це заходи, що за задумом, формою і змістом є важливим інструментом патріотичного й професійного виховання.
10. Лекційно-пропагандистська й соціологічна робота в ХАІ.
Напрямки лекційно-пропагандистської роботи:
- проведення фахівцями обласної студентської поліклініки факультативних занять (лекцій) зі студентами на медичні теми, лекції лікаря-нарколога, спрямовані на ознайомлення студентів із симптомами захворювань, їхньою профілактикою й можливими наслідками, пропаганда здорового способу життя;
- лекції й бесіди з питань правопорушень і роз'яснення положень наказів адміністрації університету, спрямованих на викорінювання пияцтва, тютюнокуріння, лихослів'я в студентському середовищі;
- індивідуальна робота зі студентами і співробітниками для їхньої психологічної підтримки в межах створеної в ХАІ консультативно-психологічної служби (кабінету).
Соціологічна діяльність полягає в підготовці й проведенні соціологічних опитувань. Цю діяльність здійснює відділ навчально-виховної роботи шляхом анкетування й іншими методами збирання первинної соціологічної інформації (опитування, бесіди тощо).
Зібрана інформація та її аналіз після оброблення дозволяє виявляти проблеми в навчально-виховній роботі, формувати прогнози в цій галузі, виробляти рекомендації з удосконалювання навчально-виховного процесу.