Положення про порядок розгляду атестаційних справ здобувачів вчених звань
професора, доцента і старшого дослідника вченою радою
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»

Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»
протокол № 12 від 18 червня 2025 року

Введено в дію наказом №268 від 19 червня 2025 року

СУЯ ХАІ-ВР-П/002:2025

Дата введення 19 червня 2025 року

Редакція № 2

1. Загальні положення

1.1 Положення про порядок розгляду атестаційних справ здобувачів вчених звань професора, доцента і старшого дослідника Вченою радою Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (далі – Університет) розроблено відповідно до Законів України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-УІІ (зі змінами), «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII (зі змінами), «Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 656  «Деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту» (зі змінами), «Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Порядок МОН), інших нормативно-правових актів України, нормативних документів Міністерства освіти і науки України та Університету, запроваджується на виконання статті 7 розділу III Порядку МОН і визначає процедуру розгляду атестаційних матеріалів здобувачів вчених звань професора, доцента, старшого дослідника та прийняття Вченою радою Університету рішення щодо присвоєння вченого звання.

1.2 Рішення про присвоєння вчених звань професора, доцента та старшого дослідника науково-педагогічним і науковим працівникам Університету приймається Вченою радою Університету та затверджується атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

Рішення Вченої ради Університету про присвоєння вченого звання набуває чинності з дати набрання чинності наказу Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) про затвердження рішення Вченої ради щодо присвоєння вченого звання на підставі рішення атестаційної колегії МОН.

1.3 Рішення Вченої ради Університету про присвоєння вченого звання приймається таємним голосуванням. Засідання Вченої ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Рішення Вченої ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж три четверті від кількості членів Вченої ради, присутніх на засіданні. Рішення Вченої ради вводяться в дію наказами ректора Університету. Рішення вченої ради дійсне протягом одного календарного року. 

1.4 Науково-педагогічні працівники – це особи, які за основним місцем роботи проводять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну) та організаційну діяльність в Університеті. Таким особам можуть присвоюватися вчені звання професора, доцента відповідно до вимог Порядку МОН і цього Положення.

1.5 Наукові працівники – це особи, які за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-організаційну діяльність в Університеті та мають відповідну кваліфікацію. Таким особам може присвоюватися вчене звання професора, старшого дослідника відповідно до вимог Порядку МОН і цього Положення.

1.6 Науковим, науково-педагогічним працівникам, які працюють у двох або більше закладах вищої освіти (наукових установах), вчені звання можуть присвоюватися Вченою радою Університету, якщо вони працюють в Університеті за основним місцем роботи.

1.7 Основні критерії оцінювання науково-педагогічної, наукової (науково-технічної) діяльності здобувачів вчених звань професора, доцента, старшого дослідника визначено розділом II Порядку МОН та розділами 2 – 4 цього Положення.

1.8 Документи, які входять до атестаційної справи здобувача вченого звання, повинні бути викладені державною мовою. Якщо документ викладено іншою мовою, до атестаційної справи додатково додається завірений в установленому порядку переклад цього документу державною мовою.

2. Основні критерії оцінювання науково-педагогічної або наукової діяльності здобувачів вченого звання професора

2.1 Вчене звання професора може бути присвоєно працівникам Університету, які здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, та які:

1) мають науковий ступінь доктора наук;

2) мають вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника); 

3) мають стаж роботи не менш як 10 років на посадах асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, у тому числі останній навчальний рік на одній кафедрі (одного закладу вищої освіти) на посаді доцента, професора, завідувача кафедри, зокрема за сумісництвом або за трудовим договором (контрактом) з погодинною оплатою.

Для наукових працівників, які займаються науково-педагогічною діяльністю, стаж повинен становити не менше п'ятнадцяти років на посадах наукових та науково-педагогічних працівників (перелік цих посад визначено ст. 55 Закону України «Про вищу освіту», ст. 31 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»);

4) мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче B2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов'язані з використанням цих мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською мовою у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, не є перекладами з інших мов та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (крім осіб з інвалідністю I групи);

5) пройшли навчання, стажування або працювали в закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, що входить до Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) та/або Європейського Союзу (далі – ЄС), або є (чи були) керівниками / виконавцями проєктів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, що це підтверджують (крім осіб з інвалідністю I групи);

6) мають навчально-методичні (не менше двох) та наукові праці, які опубліковані після захисту докторської дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше двох публікацій у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань;

7) викладають навчальні дисципліни державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри Університету, де працює здобувач вченого звання;

2.2 Вчене звання професора може бути присвоєно працівникам Університету, які здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, та яким не присуджено ступінь доктора наук, але які:

1) мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук);

2) мають вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника);

3) провадять навчальну діяльність не менш як 15 навчальних років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі (в одному закладі вищої освіти) на посаді доцента, професора, завідувача кафедри, зокрема за сумісництвом або за трудовим договором (контрактом) з погодинною оплатою;

4) мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані з використанням цих мов (крім осіб з інвалідністю I групи);

5) пройшли навчання, стажування або працювали у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками / виконавцями проєктів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують (крім осіб з інвалідністю I групи);

6) мають навчально-методичні (не менше двох) та наукові праці, опубліковані у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, у тому числі не менше чотирьох публікацій у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань;

7) викладають навчальні дисципліни державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри Університету, де працює здобувач вченого звання;

8) підготували не менше трьох докторів філософії (кандидатів наук).

2.3 Вчене звання професора може бути присвоєно працівникам, які працюють у наукових підрозділах Університету за основним місцем роботи на посаді проректора з наукової роботи, завідуючого (начальника) науковим відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника або директора, заступника директора, вченого секретаря, та які:

1) мають науковий ступінь доктора наук;

2) мають вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника);

3) мають стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як 10 років, у тому числі останній календарний рік на одній із зазначених у п. 2.3 цього Положення посаді;

4) мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані з використанням цих мов, або наявність у здобувача не менше ніж 10 праць, опублікованих англійською мовою у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (крім осіб з інвалідністю I групи);

5) пройшли навчання, стажування або працювали у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками / виконавцями проєктів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують (крім осіб з інвалідністю I групи);

6) мають наукові праці, опубліковані після захисту докторської дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше трьох публікацій у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (крім осіб з інвалідністю I групи);

7) підготували не менше ніж трьох докторів філософії (кандидатів наук).

3. Основнікритерії оцінювання науково-педагогічної діяльності здобувачів вченого звання доцента

3.1 Вчене звання доцента може бути присвоєно працівникам Університету, які здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти та:

1) мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;

2) мають стаж роботи не менше ніж п’ять навчальних років на посадах асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі (в одному закладі вищої освіти), зокрема за сумісництвом або за трудовим договором (контрактом) з погодинною оплатою;

3) мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче B2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані з використанням цих мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською мовою у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (крім осіб з інвалідністю I групи);

4) пройшли навчання, стажування або працювали у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками / виконавцями проєктів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують (крім осіб з інвалідністю I групи);

5) мають навчально-методичні (не менше двох) та наукові праці за профілем діяльності кафедри, які опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше однієї публікації у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань;

6) викладають навчальні дисципліни державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри Університету, де працює здобувач вченого звання.    

4. Основнікритерії оцінювання наукової діяльності здобувачів вченого звання старшого дослідника

4.1 Вчене звання старшого дослідника може бути присвоєно працівникам Університету, зарахованим на посади наукових працівників після обрання за конкурсом чи в порядку атестації, зокрема за сумісництвом, та які:

1) мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;

2) які мають стаж наукової роботи не менш як п'ять років на посаді старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, доцента, професора, заступника завідуючого (начальника) та завідуючого (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), завідуючого кафедрою, призначені на посади ректора, проректора з наукової роботи, директора, заступника директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного року;

3) мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче B2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані з використанням цих мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською мовою у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (крім осіб з інвалідністю I групи);

4) пройшли навчання, стажування або працювали у вищому навчальному закладі, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками / виконавцями проєктів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують, або взяли участь у роботі не менш як однієї наукової конференції (конгресу, симпозіуму, семінару), проведеної у зазначених країнах (крім осіб з інвалідністю I групи);

5) мають навчально-методичні (не менше двох) та наукові праці, опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше двох публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань.

4.2 Вчене звання старшого дослідника може бути присвоєно за спеціальністю, яка належить до іншої галузі, ніж галузь, у якій здобувачеві присуджено науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), за умови, що опубліковані наукові праці містять отримані здобувачем нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для відповідної галузі знань.

4.3 Рішення Вченої ради Університету про присвоєння вченого звання старшого дослідника приймається з урахуванням відгуків не менше шести працівників Університету – фахівців, яким з відповідної галузі знань (науки) та спеціальності присуджено науковий ступінь доктора наук, доктора філософії (кандидата наук) та/або присвоєно вчене звання професора, доцента чи старшого дослідника (старшого наукового співробітника).

4.4 Якщо в Університеті немає висококваліфікованих фахівців з відповідної спеціальності або їхня кількість є недостатньою, то за клопотанням Університету питання щодо присвоєння вченого звання старшого дослідника може розглядати вчена рада іншого закладу вищої освіти або наукової установи (у випадку відсутності висококваліфікованих фахівців з відповідної спеціальності в Університеті) або Вчена рада Університету може розглядати питання щодо присвоєння вченого звання здобувачу із врахуванням відгуків фахівців інших закладів вищої освіти або наукових установ, які відповідають вимогам пункту 4.3 цього Положення (у випадку недостатньої кількості висококваліфікованих фахівців з відповідної спеціальності в Університеті).

5. Розгляд атестаційних матеріалів

5.1 Атестація здобувачів вчених звань професора і доцента, які ведуть навчально-методичну роботу в Університеті, здійснюється на кафедрі, де вони працюють. При цьому профіль педагогічної роботи здобувача повинен відповідати основному напрямку діяльності даної кафедри. Якщо здобувач працює на багатопрофільній кафедрі, то у рішенні щодо присвоєння вченого звання вказується основний курс, який він викладає. До проведення засідання кафедри, на якому розглядається атестаційна справа здобувача вченого звання, ним готуються документи, з яких складається атестаційна справа.

5.2 Атестація здобувачів вченого звання професора та старшого дослідника, які працюють у наукових підрозділах Університету, здійснюється зі спеціальності за профілем їхньої основної діяльності відповідно до галузей знань і спеціальностей з урахуванням трансформації галузей науки та наукових спеціальностей відповідно до законодавства.

5.3 Розгляд атестаційних матеріалів здобувачів вчених звань здійснюється Вченою радою Університету за висновком кафедри або відповідного наукового підрозділу Університету.

5.4 Розгляду атестаційних матеріалів на кафедрі Університету має передувати проведення відкритої лекції для здобувачів освіти відповідного напряму підготовки (спеціальності) за умови присутності на ній не менше трьох викладачів кафедри. Відкрита лекція здобувача вченого звання має бути проведена у навчальному році, в якому розглядається його справа. Результати розгляду відкритої лекції здобувача вченого звання відображаються у висновку кафедри. Якщо відкрита лекція проходила в онлайн режимі, то у висновку кафедри має бути посилання на відеозапис цієї лекції.

5.5 На засіданні кафедри у присутності не менше ніж двох третин членів кафедри заслуховується звіт про науково-педагогічну діяльність здобувача та результати проведення відкритої лекції.

За результатами розгляду атестаційних матеріалів кафедра готує висновок, яким підтверджуються: високий науково-методичний рівень викладання навчальних дисциплін, у тому числі, викладання дисциплін державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР; відповідність здобувача вимогам до присудження вченого звання; дотримання здобувачем вченого звання академічної доброчесності, або рекомендує доопрацювати атестаційні матеріали. Висновок кафедри передається секретарю Вченої ради Університету.

Рішення кафедри приймається більшістю голосів від складу кафедри відкритим або таємним голосуванням (за рішенням співробітників кафедри) та оформлюється у вигляді витягу з протоколу засідання кафедри.

Завідувач кафедри несе персональну відповідальність за достовірність атестаційних матеріалів здобувача вченого звання по кафедрі, зокрема за відповідність наукових і навчально-методичних публікацій нормативним вимогам порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам.

Повторно атестаційні матеріали можуть розглядатися на кафедрі після доопрацювання.

5.6 Атестаційні матеріали і кафедральний висновок (рішення) подаються на розгляд вченої ради факультету. За результатами розгляду атестаційних матеріалів вчена рада факультету готує висновок (рішення), яким підтверджується відповідність рівня викладацької діяльності, наукових та навчально-методичних праць здобувача вимогам до присвоєння відповідного вченого звання.

5.7 Підготовку документації для розгляду питання про присвоєння вчених звань на засіданні Вченої ради Університету здійснює учений секретар. Завідувач кафедри (керівник наукового підрозділу), де працює здобувач вченого звання, не пізніше ніж за 10 днів до засідання Вченої ради Університету подає на ім’я голови Вченої ради Університету подання, в якому надається коротка характеристика претендента на здобуття вченого звання із зазначенням відповідності його кандидатури вимогам Порядку МОН, завізоване ученим секретарем Університету. Учений секретар візує подання щодо розгляду питання про присвоєння вченого звання за умови надання йому здобувачем вченого звання таких документів:

1) згода на збір та обробку персональних даних здобувача;

2) витяг з протоколу засідання кафедри, на якій працює здобувач вченого звання, про розгляд питань щодо звіту про науково-педагогічну діяльність здобувача та результатів проведення відкритої лекції. До витягу з протоколу засідання кафедри також додаються:

- висновок (рішення) кафедри щодо звіту про науково-педагогічну (наукову) діяльність здобувача вченого звання,

- висновок (рішення) кафедри щодо проведеної здобувачем вченого звання відкритої лекції, яким підтверджується високий науково-методичний рівень викладання навчальних дисциплін, з урахуванням відгуків не менше трьох викладачів кафедри, що були на ній присутні;

3) висновок (рішення) вченої ради факультету щодо рекомендації присвоєння відповідного вченого звання;

4) для здобувачів вченого звання старшого дослідника – відгуки фахівців, яким з відповідної галузі знань (науки) та спеціальності присуджено науковий ступінь доктора наук, доктора філософії (кандидата наук) та/або присвоєно вчене звання професора, доцента чи старшого дослідника (старшого наукового співробітника);

4) документи, які входять до складу атестаційної справи (перелічені у пп. 7.2 цього Положення) у необхідній кількості.

5.8 Учений секретар перевіряє надані здобувачем атестаційні матеріали на відповідність нормативним вимогам, визначеним Порядком МОН та цим Положенням. У разі виявлення фактів невідповідності здобувача вченого звання кваліфікаційним вимогам, зазначеним у цьому Положенні, порушення нормативно-процедурного забезпечення атестації здобувача вченого звання кафедрою або невідповідності атестаційних матеріалів зразкам, затвердженим Порядком МОН, учений секретар повертає документи здобувачу на доопрацювання.

Відповідно до Регламенту роботи Вченої ради Університету здобувач вченого звання може бути присутнім на засіданні Вченої ради Університету, на якому розглядається питання присудження йому вченого звання.

Порядок розгляду атестаційних матеріалів здобувачів вчених звань на засіданні Вченої ради Університету щодо присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого дослідника визначається Положенням про Вчену раду Університету та Регламентом її роботи.

5.9 Учений секретар після прийняття Вченою радою Університету рішення про присвоєння здобувачу вченого звання протягом 15 днів оформляє атестаційну справу здобувача вченого звання відповідно до вимог цього Положення, розділу IV Порядку МОН та надсилає її до МОН.

5.10 Вчена рада на запити МОН надає додаткову інформацію і матеріали про діяльність здобувача вченого звання, процедуру його атестації.

6. Порядокоскарження рішення про присвоєння / відмову у присвоєнні здобувачу вченого звання

6.1 На рішення Вченої ради про присвоєння / відмову у присвоєнні вченого звання здобувач вченого звання протягом двох місяців з дня прийняття рішення Вченою радою може подати апеляцію до Вченої ради або до МОН.

6.2 У разі надходження апеляції до Вченої ради Університету формується склад апеляційної комісії, крім випадків, коли апеляція не містить аргументів по суті виявлених недоліків. Апеляційна комісія формується у складі голови та членів комісії. Рішення щодо утворення апеляційної комісії та затвердження її складу приймає Вчена рада.

6.3 Апеляційна комісія готує висновок, який підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії Вчена рада Університету приймає рішення про задоволення або про відмову у задоволенні апеляції.

6.4 Якщо апеляцію здобувача вченого звання задоволено, то Вчена рада може прийняти рішення про присвоєння вченого звання та в установленому порядку надіслати до МОН атестаційну справу здобувача вченого звання.

7. Оформлення атестаційної справи

7.1 Атестаційна справа здобувача вченого звання, крім документів, що перелічено у п. 5.7 цього Положення, складається з таких документів:

1) супровідний лист до атестаційної справи здобувача вченого звання (за формою додатку 1 до Порядку МОН) – оформлюється ученим секретарем Університету за умови прийняття Вченою радою рішення про присвоєння здобувачу вченого звання;

2) копія першої сторінки паспорта здобувача, засвідчена підписом ученого секретаря та скріплена печаткою Університету – оформлюється здобувачем у двох примірних, один з яких кольоровий;

3) копія свідоцтва про зміну імені (у разі зміни здобувачем вченого звання імені), засвідчена підписом ученого секретаря та скріплена печаткою Університету – оформлюється здобувачем у двох примірниках, один з яких кольоровий;

4) рішення Вченої ради щодо присвоєння вченого звання – оформлюється ученим секретарем Університету за умови прийняття Вченою радою рішення про присвоєння здобувачу вченого звання:

- за формою додатку 3 до Порядку МОН (для здобувачів вченого звання по кафедрі),

- за формою додатку 4 до Порядку МОН (для здобувачів вченого звання зі спеціальності);

5) копії дипломів доктора наук, доктора філософії (кандидата наук), атестатів доцента, старшого дослідника (старшого наукового співробітника) (для здобувачів вченого звання професора), засвідчені підписом ученого секретаря та скріплені печаткою Університету – оформлюються здобувачем у двох примірниках, один з яких кольоровий;

6) протокол засідання лічильної комісії за формою додатку 6 Порядку МОН – оформлюється ученим секретарем Університету;

7) список навчально-методичних праць та/або наукових праць за формою додатка 7 Порядку МОН – оформлюється здобувачем у двох примірниках, один з яких візується в інформаційно-бібліографічному відділі Науково-технічної бібліотеки Університету;

8) копія сертифікату, який підтверджує достатньо високий рівень володіння іноземною мовою, засвідчена підписом ученого секретаря та скріплена печаткою Університету – оформлюється здобувачем у двох примірниках, один з яких кольоровий;

9) копія сертифікату, свідоцтва, диплома чи іншого документу, який підтверджує факт навчання, стажування або роботи у вищому навчальному закладі, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або довідка про участь як керівника / виконавця проєктів, що фінансуються зазначеними країнами, або копія сертифікату про участь у роботі не менш як однієї наукової конференції (конгресу, симпозіуму, семінару), проведеної у зазначених країнах (для здобувачів вченого звання старшого дослідника) – оформлюється здобувачем у двох примірниках, один з яких кольоровий;

10) довідка з основного місця роботи здобувача та витяги з наказів про зарахування на посаду і звільнення з посади для осіб, які працюють за сумісництвом – оформлюється здобувачем у відділі кадрів Університету в двох примірниках;

11) довідка про науково-педагогічну, наукову діяльність на посадах у закладах вищої освіти, у тому числі закладах післядипломної освіти, наукових установах за формою додатку 8 Порядку МОН – оформлюється здобувачем у відділі кадрів Університету в двох примірниках;

12) для здобувачів вченого звання професора (стосується здобувачів, які не мають наукового ступня доктора наук або працюють в наукових підрозділах Уніеврситету) – довідка про кількість підготовлених здобувачем докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), підтверджених їхніми авторефератами і дипломами – оформлюється здобувачем;

13) для здобувачів вченого звання старшого дослідника – відгуки не менше шести працівників Університету – фахівців, яким з відповідної галузі знань (науки) та спеціальності присуджено науковий ступінь доктора наук, доктора філософії (кандидата наук) та/або присвоєно вчене звання професора, доцента чи старшого дослідника (старшого наукового співробітника) – збір відгуків організовується здобувачем.

7.2 Обкладинки атестаційних справ здобувачів вчених звань оформлюються ученим секретарем згідно з додатками 9, 10 до Порядку МОН.

7.3 Якщо особа виконує роботу за закритою тематикою, атестаційна справа здобувача вченого звання комплектується нетаємними документами.

7.4 Засвідчення підписом ученого секретаря та скріплення печаткою Університету копій відповідних документів здійснюється за наявності оригіналу документу, копія якого завіряється.

8. Оформлення та видача атестатів

8.1 Після затвердження відповідно до законодавства атестаційною колегією МОН рішення Вченої ради про присвоєння вченого звання Міністерство освіти і науки України виписує і видає атестати за встановленим зразком.

8.2 Атестат, виданий Міністерством освіти і науки України, є документом, який засвідчує рівень професійної кваліфікації науково-педагогічного, наукового працівника при вирішенні питань зайняття ним відповідної посади та оплати його праці.

8.3 Оформлення атестатів здійснюється протягом двох місяців після прийняття рішення атестаційною колегією МОН.

8.4 Атестати видаються ученому секретарю Університету для вручення їх працівникам, яким присвоєно вчені звання.

8.5 У випадку втрати, знищення або пошкодження виданого атестата про присвоєння вченого звання видається дублікат атестата з новим порядковим номером. Дублікат оформляється у повній відповідності до раніше виданого атестата.

У разі зміни працівником прізвища, імені, по батькові (так само, як і зміни кафедри, галузі професійної діяльності) виписаний атестат обміну і переоформленню не підлягає.

9. Позбавлення вчених звань

9.1 Позбавлення вчених звань здійснюється відповідно до порядку їх присвоєння. Питання про позбавлення вченого звання розглядається атестаційною колегією МОН:

- у разі надходження до МОН рішення Вченої ради про позбавлення вченого звання;

- за клопотанням Вченої ради Університету, яка надсилала до МОН документи щодо присвоєння вченого звання;

- у разі виявлення у МОН порушення вимог законодавства з питань присвоєння вчених звань;

- відповідно до рішення суду.

9.2 Для вивчення обставин, пов'язаних з порушенням питання про позбавлення вченого звання, на засіданні Вченої ради з числа її членів утворюється комісія, кількісний та персональний склад якої визначається Вченою радою Університету.

9.3 У 15-денний термін після розгляду питання про позбавлення працівника вченого звання до МОН надсилаються такі документи:

- рішення (клопотання) Вченої ради про позбавлення вченого звання;

- оригінал протоколу засідання лічильної комісії;

- копії документів про присвоєння вченого звання;

- інші документи, що підтверджують порушення вимог законодавства з питань присвоєння вчених звань.

9.4 Атестаційна колегія МОН відповідно до законодавства затверджує рішення Вченої ради про позбавлення (позбавляє) вченого звання з урахуванням всіх матеріалів справи і результатів попереднього експертного розгляду.

На підставі рішення атестаційної колегії МОН атестат особи, позбавленої вченого звання, визнається недійсним.

9.5 Вчена рада на запити МОН надає інформацію, документи і матеріали, необхідні для розгляду питання про позбавлення вченого звання.

10. Прикінцеві положення

10.1 Це Положення приймається Вченою радою Університету і вводиться в дію наказом ректора Університету.

10.2 Зміни та/або доповнення до цього Положення вносяться в порядку, встановленому для його прийняття.

10.3 У разі внесення змін до нормативних актів, що регулюють відносини, визначені в цьому Положенні, застосуванню підлягають діючі норми законодавства України.