Regulations on the Development and Modernization of Educational Programs
at the National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute»

Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»
протокол №1 від 27 серпня 2025 року

Введено в дію наказом №391 від 28.08.2025 р.

СУЯ ХАІ-НМВ-П/007:2025

Дата введення 28 серпня 2025 р.

Редакція № 2

1. Загальні положення

1.1 Нормативна база розроблення освітніхпрограм 

Положення про розроблення та модернізацію освітніх програм Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (далі – Положення) визначає систему розроблення, затвердження, реалізації, моніторингу й перегляду освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм незалежно від форми навчання (очна, заочна) у Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» (далі –Університет).

Положення розроблено відповідно до таких документів:

- Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII;

- Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII;

- Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від26.11.2015 № 848-VIII;

- Закон України «Про систему професійних кваліфікацій» від 01.10.2012 № 5301-VI;

- Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1187 (зі змінами);

- Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» (зі змінами);

- Положення «Про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (наказ МОН України від 15 травня 2024 року № 686);

- Положення «Про організацію освітнього процесу в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут»»;

- Лист Міністерства освіти і науки України від 05.06.2018 № 1/9-377«Щодо надання роз'яснень стосовно освітніх програм»;

- Лист Міністерства освіти і науки України від 28.04.2017 №1/9-239 (примірний зразок освітньо-професійної програми для першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів).

Положення ґрунтується на таких матеріалах:

- Довідник користувача ЄКТС (ред. 2015 р.);

- Рамка кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

- Класифікатор вмінь, навичок, компетентностей, кваліфікацій і професій ESCO;

- Стандарти і рекомендації щодозабезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG) (2015р.);

- Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.03.2025 № 512;

- Національний освітній глосарії: вища освіта (2024 р.). 

1.2 Глосарій 

У цьому Положенні терміни й скорочення вживаються в такому значенні:

Aкадемічна доброчесність (Academic integrity) – Сукупність моделей поведінки та ставлення в академічній спільноті, що передбачає внутрішнє переконання щодо етичних і професійних принципів і стандартів у навчанні, викладанні, дослідженнях, урядуванні, інформуванні та виконанні будь-яких інших завдань, пов’язаних із місіями вищої освіти, та сприяння їх дотриманню. Одна з фундаментальних цінностей Європейського простору вищої освіти.

Академічна мобільність (Academic mobility) – можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому закладі вищої освіти (науковій установі) на території України чи поза її межами.

Академічна свобода (Academic freedom) – свобода академічного персоналу та студентів брати участь у дослідженнях, викладанні, навчанні та спілкуванні в суспільстві та з ним без втручання та страху помсти. Одна з фундаментальних цінностей Європейського простору вищої освіти.

Академічний ступінь (Academic degree) –  освітня кваліфікація, що присуджується закладом вищої освіти за результатами успішного виконання освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми з вищої освіти, що підтверджує досягнення випускника в певній галузі знань (наприклад, ступінь бакалавра, ступінь магістра, ступінь доктора філософії).

Акредитація освітньої програми (Study programme accreditation) – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет забезпечення та вдосконалення якості вищої освіти, а саме підтвердження відповідності освітньої програми чинним державним вимогам, стандартам та результатам навчання.

Атестація (Assessment/Attestation) – встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Аудиторні / контактні години (Сontacthours) – час, що планується викладачу / здобувачу на проведення / відвідування навчальних занять.

Бакалавр (Bachelor, firstcycle) – освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти, який відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій України, та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС.

Вища освіта (Higher / Tertiary Education) – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Галузь знань (Field of knowledge)– гармонізована з Міжнародноюстандартною класифікацією освітиширока предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей.

Гарант освітньої програми – це науково-педагогічний або науковий працівник Університету, який здійснює академічне управління освітньою програмою, відповідає за її якість, та призначається наказом ректора для організації та координації діяльності щодо розроблення, реалізації, моніторингу та перегляду освітньої програми, а також для забезпечення і контролю якості підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю в межах окремої освітньої програми. Одна особа можеодночасно бути гарантом тількиоднієїосвітньоїпрограми.

Група забезпечення освітньої програми – група науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників, не менш як із трьох осіб, які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає освітній програмі, науковий ступінь та/або вчене звання та працюють у закладі освіти за основним місцем роботи;

Група забезпечення освітнього процесу освітньої програми – науково-педагогічні (педагогічні) та/або наукові працівники, серед яких не менше 50 відсотків осіб повинні мати вчений ступінь та/або вчене звання й працювати за основним місцем роботи на відповідному рівні вищої освіти або за освітньою програмою, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, на відповідному рівні вищої освіти. У складі групи забезпечення освітнього процесу освітньої програми має бути: для другого (магістерського) рівня вищої освіти не менше 10 відсотків осіб, які мають науковий ступінь доктора наук та/або вчене звання професора; для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти не менше двох докторів наук для здійснення керівництва науковою складовою кожної освітньо-наукової програми.

Доктор філософії (Doctor of Philosophy, PhD) – освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти, на основі ступеня магістра, та відповідає 8-му кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій України.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти (Second (Master’s) cycle of higher education) – рівень вищої освіти, що передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система, ЄКТС (European Credit Transfer and Accumulation System, ECTS) – студентоцентрована система трансферу і накопичення кредитів, що заснована на принципі прозорості процесів навчання, викладання та оцінювання і використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою сприяння плануванню, реалізації та оцінюванню освітніх програм і мобільності студентів шляхом визнання їх навчальних досягнень, кваліфікацій та періодів навчання. Система ґрунтується на оцінюванні типового навчального навантаження здобувача вищої освіти, що необхідне для досягнення визначених результатів навчання, і обліковується в кредитах ЄКТС. У ЄКТС навантаження одного навчального року за денною/заочною формою навчання відповідають 60 кредитів.

Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя (European Qualifications Framework for Lifelong Learning, EQF LLL) – інструмент для поліпшення прозорості, порівняння, ідентифікації та визнання кваліфікаційних систем та всіх типів і рівнів кваліфікацій в різних країнах Європи, який сприяє мобільності громадян між країнами та навчанню впродовж життя. Дескриптори кваліфікаційних рівнів Рамки сформульовані за такими категоріями результатів навчання: знання, уміння та навички, відповідальність і автономність. EQF реалізується шляхом встановлення відповідності рівнів національних рамок кваліфікацій до рівнів EQF.

Загальні компетентності (Generic / transferable / transversal competences) – універсальні компетентності, що не залежать від предметної області, але важливі для успішної подальшої професійної та соціальної діяльності здобувача вищої освіти в різних галузях та для його особистісного розвитку.

Знання (Knowledge) – осмислена та засвоєна суб’єктом наукова інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (знання фактів та уявлення) і теоретичні (концептуальні, методологічні).

Індивідуальна освітня траєкторія (Іndividual learning pathway) – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача вищої освіти, що ґрунтується на виборі здобувачем вищої освіти освітніх програм, суб’єктів освітньої діяльності, що їх реалізують, форм і строку здобуття освіти, освітніх компонентів. Індивідуальна освітня траєкторія формується здобувачем вищої освіти з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду.

Інтегральна компетентність (Competence) – узагальнений опис кваліфікації, що виражає її основні компетентністні характеристики щодо професійної діяльності та/або навчання.

Кваліфікація (Qualification) – визнана закладом вищої освіти або іншим суб’єктом освітньої діяльності у сфері вищої освіти та засвідчена документом про вищу освіту сукупність визначених освітньою програмою та здобутих особою компетентностей (результатів навчання) (Закон України «Про вищу освіту»).

Класифікація галузей освіти й підготовки, Євростат (Classification of fields of education and training, EUROSTAT) – класифікація освіти на основі системної характеристики освітніх програм, що є інструментом збору, узагальнення й подання статистичних даних про освіту в Європейському Союзі на основі Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО)1997 року.

Компетентнісний підхід (Competence-based approach) – підхід до розроблення та реалізації освітніх програм (освітніх компонентів), що передбачає визначення та опис запланованих результатів навчання, яких має досягти студент по завершенню навчання за освітньою програмою (освітнім компонентом) та які можуть бути виміряні й оцінені, спрямованих на розвиток відповідних визначених компетентностей. Компетентнісний підхід є ключовим методологічним інструментом реалізації цілей Болонського процесу та за своєю суттю є студентоцентрованим.

Компетентність / компетентності (Competence, competency / competences, competencies) – здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі поєднання знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей (Закон України «Про вищу освіту»). Компетентності є основою кваліфікації випускника. Компетентність (компетентості) як набуті здатності особи до ефективної діяльності не слід плутати з компетенцією (компетенціями) як наданими особі повноваженнями.

Компетенція / компетенції (Competence, competency / competences, competencies) – надані (наприклад, нормативно-правовим актом) особі (іншому суб’єкту діяльності) повноваження, коло її (його) службових й інших прав і обов’язків. Слід відрізняти поняття компетенції / компетенцій від компетентності / компетентностей як набутих здатностей особи.

Контроль якості (Quality control) – процес оцінювання якості, сфокусований на вимірюванні якості вищого навчального закладу/закладу вищої освіти або освітньої програми. Містить певний набір розроблених методів, процедур, інструментів, що використовуються для визначення відповідності реальної якості встановленим стандартам. Ключовим елементом контролю якості є система доказів правильності оцінювання якості.

Кредит ЄКТС (Credit  ECTS) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання, яка використовується в Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі (ЄКТС). Певна кількість кредитів ЄКТС призначається кожному компоненту освітньої програми та програмі в цілому. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин згідно із  Законом України «Про вищу освіту». Навантаження одного навчального року за денною/заочною формою навчання становить 60 кредитів ЄКТС.

Критерії оцінювання результатів навчання (Assessment criteria for learning outcomes) – формалізований опис того, що оцінюється в межах досягнення результатів навчання, визначених освітньою програмою, програмою Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, програмами навчальних дисциплін та інших освітніх компонентів.

Магістр (Master) – освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Мобільність (Mobility) – один із ключових принципів формування європейських просторів вищої освіти і досліджень, що передбачає різноманітні можливості для вільного переміщення студентів, викладачів, дослідників, адміністраторів у цих просторах з метою академічного і загальнокультурного взаємозбагачення, слугує забезпеченню цілісності зазначених європейських просторів. Важливу роль у забезпеченні мобільності відіграють основні інструменти Болонського процесу – Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система, Рамка кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, Додаток до диплома, а також європейська і національні системи забезпечення якості вищої освіти.

Міжнародна стандартна класифікація освіти, МСКО (International Standard Classification of Education, ISCED) – класифікація освіти на основі системної характеристики освітніх програм і відповідних кваліфікацій для їх розподілу за рівнями освіти та галузями освіти, слугує інструментом збору, узагальнення та представлення статистичних даних про освіту, а також організації освітніх програм. МСКО містить визначення таких понять, як освіта, підготовка, навченість, навчання, комунікація, інформація тощо.

Навчання впродовж життя (Lifelong learning, LLL) – процес навчання за будь-якими формами (формальне, неформальне, інформальне), рівнями (підрівнями, циклами) та періодами (тривалістю) впродовж життя.

Національна рамка кваліфікацій, НРК (National Qualifications Framework, NQF) – системний і структурований за результатами навчання ієрархічний опис кваліфікаційних рівнів, кожен з яких визначається відповідним набором дескрипторів. НРК застосовується для гармонізації норм законодавства у сферах освіти і соціально-трудових відносин, сприяння національному та міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні, налагодження ефективної взаємодії ринку освітніх послуг і ринку праці. В Україні Національну рамку кваліфікацій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1341.

Навчальний план (Degree course scheme) – план, що розробляється вищим навчальним закладом на основі освітніх компонентів, визначених в освітньо-професійній (освітньо-науковій) програмі за кожною спеціальністю. У навчальному плані наводяться перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять і їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного й підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджує керівник вищого навчального закладу.

Нормативний строк підготовки – розрахунковий строк виконання освітньої програми, визначений законодавством. Застосовується у випадках, коли повний обсяг освітньої програми не може бути визначений у кредитах ЄКТС (підготовка докторів філософії, докторів мистецтва).

Опис освітньої програми (Programme profile) – документ закладу вищоїосвіти (наукової установи), що містить інформацію про: назву освітньоїпрограми; рівень вищої освіти; галузь знань (галузі знань, за потреби – дляміждисциплінарних освітніх програм); спеціальність (спеціальності – дляміждисциплінарних освітніх програм); спеціалізацію або предметнуспеціальність (за наявності); опис предметної області; цілі освітньої програми;тип освітньої програми (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча); тип диплома (спільний (подвійний) диплом) (за наявності);найменування партнера за узгодженою спільною освітньою програмою (занаявності); мову (мови) викладання; кількість кредитів ЄКТС, необхідних длявиконання цієї програми; форми здобуття освіти за цією освітньою програмоюта розрахункові строки виконання освітньої програми за кожною з них; вимогидо освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою (відповідно достандартів вищої освіти); компетентності та програмні результати навчання, якідають право на присудження/присвоєння визначеної освітньою програмоюосвітньої або освітньої та професійної кваліфікації (кваліфікацій); форму(форми) атестації здобувачів вищої освіти; перелік обов’язкових освітніх компонентів, їх логічну послідовність; можливості працевлаштування за здобутою освітою; процедури присвоєння професійних кваліфікацій (у разі їх присвоєння).

Освіта дорослих (Adult education) – складова освіти впродовж життя, спрямована на реалізацію права кожної повнолітньої особи на безперервне навчання з урахуванням її особистісних потреб, пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки. Складниками освіти дорослих є: післядипломна освіта; професійне навчання працівників; курси перепідготовки та/або підвищення кваліфікації; безперервний професійний розвиток.

Освітні кваліфікації (Educational qualifications) – визнані закладом освіти чи іншим уповноваженим суб’єктом освітньої діяльності та засвідчені відповідним документом про освіту сукупності встановлених стандартом освіти та здобутих особою результатів навчання (компетентностей). Освітні кваліфікації присуджуються, визнаються і підтверджуються закладами освіти чи іншими суб’єктами освітньої діяльності.

Освітній компонент (Educational component) – самодостатня і формально структурована частина освітньої програми (наприклад, курс, модуль, навчальна дисципліна, семінар, практика тощо).

Освітня програма (Study programme) – єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення передбачених такою програмою цілей та результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої або освітньої та професійної (професійних) кваліфікації (кваліфікацій). Освітня програма може визначати єдину спеціалізацію або не передбачати спеціалізацій. В Україні у вищій освіті вирізняють освітньо-професійні, освітньо-наукові та освітньо-творчі програми.

Освітньо-професійна програма (Educational-professional program) – програма, що розробляється робочою (проєктною) групою випускової кафедри (міжкафедральною групою), затверджується вченою радою Університету й уводиться в дію наказом ректора:

- для першого рівня вищої освіти (бакалавр) – обсяг 180–240 кредитів ЄКТС;

- для другого рівня вищої освіти (магістр) – обсяг 90 кредитів ЄКТС.

Освітньо-наукова програма (Educational-academic program) – програма, що розробляється робочою (проєктною) групою, затверджується вченою радою Університету й вводиться в дію наказом ректора:

- для другого рівня вищої освіти (освітньо-наукового) (магістр) – обсяг 120 кредитів ЄКТС

- для третього рівня вищої освіти (освітньо-наукового) /першогонауковогоступеня(доктор філософії, PhD).

Оцінювання результатів навчання, здобутих студентом (Learning outcomes assessment) – формалізований процес визначення оцінки результатів навчання, здобутих студентом.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти (First (Bachelor’s) cycle of higher education) – рівень вищої освіти, що передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Кваліфікації, отримані в межах цього рівня вищої освіти, відповідають 6-му рівню Національної рамки кваліфікацій.

Подвійний диплом/ступінь (Double diploma / degree) – документ про вищу освіту, що надаються окремо кожним з двох закладів вищої освіти після успішного завершення здобувачем вищої освіти спільної освітньої програми на певному циклі/рівні вищої освіти, яка узгоджена між цими закладами вищої освіти.

Придатність (здатність) до працевлаштування (Employability) –  наявність у випускників компетентностей (знань, умінь, інших особистісних характеристик), необхідних для успішного працевлаштування.

Присудження ступеня / присвоєння кваліфікації (Awardofdegree / qualification) – акт надання студентові певного академічного ступеня / кваліфікації за результатами успішного виконання відповідної освітньої програми.

Програмні компетентності (Programme competences) – найбільшважливі компетентності, що визначають специфіку й включаються до Профілю програми. Очікується, що програмні компетентності однакових програм у різних університетах є подібними або порівняними.

Програмні результати навчання (Programme learning outcomes) – узгоджений набір 15–20 тверджень, того, що саме здобувач вищої освіти повинен знати, розуміти й бути здатним виконувати після успішного завершення освітньої програми.

Проєкт «Тюнінг» (TUNING Project) – проєкт Європейської Комісії «Створення освітніх структур у Європі», що реалізується з 2000 р. європейськими університетами при взаємодії зі сферою праці в якій спрямовано на формування загальної методології порівнюваностій сумісності рівнів і змісту освітніх програм у різних предметних галузях вищої освіти. Проєкт охоплює переважну більшість країн, що підписали Болонську декларацію, включаючи Україну. Згідно з проєктом «Тюнінг» академічні ступені (кваліфікації) у міжнародному плані можуть бути порівнянними й сумісними, якщо порівнянними є ті, що здатні (компетентні) виконати їх власники, та відповідні профілі програм. При цьому не ставиться за мету розроблення уніфікованих загальноєвропейських освітніх програм із детермінованим переліком навчальних дисциплін і з певним змістом. У проєкті наведено ключові загальні й предметно-специфічні (фахові) компетентності для окремих освітніх галузей. У межах проєкту також розроблено дескриптори циклу/рівня для багатьох предметних областей.

Професійне визнання (Professional recognition) – стосується права власника кваліфікації, отриманої в певній країні, на практичну діяльність і відповідний професійний статус в іншій країні. У межах Європейського Союзу визнання в професійних цілях визначається як правовий акт, за яким компетентний орган у приймаючій країні визнає, що кваліфікація, отримана за кордоном, прийнятна для здійснення на її території законодавчо регульованої професійної діяльності.

Професійні стандарти (Professional standards) – затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.. Професійні стандарти можуть розроблятися роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, органами державної влади, науковими установами, галузевими радами, громадськими об’єднаннями, іншими зацікавленими суб’єктами. Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства кваліфікацій.

Профіль програми (Programme profile) – документ європейського зразка, створений для подання в установленій формі основної інформації про освітню програму. Дає змогу точно позиціонувати освітню програму серед інших, співвіднести з тематикою наукових досліджень, чим полегшити її розуміння всіма основними зацікавленими особами/стейкголдерами: студентами, роботодавцями, дослідниками, викладачами, агенціями забезпечення якості тощо. Визначає предметну область, до якої належить певна освітня програма, її освітній рівень і специфічні особливості, які відрізняють її від інших подібних програм. Може бути самодостатнім документом або частиною Додатка до диплома (обсягом до двох сторінок).

Регульована професія / професія, для якої запроваджене додаткове регулювання (Regulated profession) – професія, допуск до якої та/або діяльність у межах якої певним чином регулюється спеціальним законом або спеціальними адміністративними правилами.

Результати навчання (Learning outcomes) – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів (відповідно до Закону України «Про вищу освіту»). Досягнення результатів навчання необхідно оцінювати за допомогою процедур, заснованих на чітких і прозорих критеріях. Вони також використовуються в Європейських і національних рамках кваліфікацій для опису рівня кваліфікації особи.

Робоча (проєктна) група – визначена наказом ректора Університету група педагогічних, науково-педагогічних та/або наукових працівників, які є відповідальними за започаткування освітньої діяльності за освітніми програми на певному рівні вищої освіти та відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним у Ліцензійних умовах;

Система забезпечення якості вищої освіти (Quality Assurance Systemin Higher Education) – система, що складається з:

1) системи забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості);

2) системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти;

3) системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. 

Спеціалізація (Specialisation) – частина предметної області спеціальності, яка може визначатися закладом вищої освіти та передбачає одну або декілька профільних спеціалізованих освітніх програм.

Спеціальність (Speciality / Specialty / Detailedfield) – деталізована предметна область освіти і науки, гармонізована з Міжнародною стандартною класифікацією освіти частина предметної області галузі освіти і науки.

Стандарт вищої освіти (Higher education standard) – сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти, які є спільними для всіх освітніх програм у межах певного рівня вищої освіти та спеціальності. Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості вищої освіти та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти (наукових установ), результатів навчання за відповідними спеціальностями.

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти за відповідною спеціальністю (для третього рівня вищої освіти – обсяг освітньої складової освітньо-наукової/освітньо-творчої програми);

2) мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм;

3) опис предметної області;

4) вимоги до освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою;

5) перелік обов’язкових компетентностей випускника;

6) форму (форми) атестації здобувачів вищої освіти;

7) додаткові вимоги та обмеження (за наявності) для міждисциплінарних освітніх програм;

8) вимоги законодавства та/або професійних стандартів, необхідні для здобуття відповідних професійних кваліфікацій (за наявності).

Студентоцентрований підхід (Student-centered approach / Learner-centered approach) – передбачає розроблення освітніх програм, які зосереджуються на результатах навчання, ураховують особливості пріоритетів особи, яка навчається, ґрунтуються на реалістичності запланованого навчального навантаження, яке узгоджується із тривалістю освітньої програми.

Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти (Third (education and research/education and creation) cycle of higher education) – рівень вищої освіти, що передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Уміння / навички (Skills) – здатність застосовувати знання та розуміння для виконання завдань і розв’язання задач і проблем. Уміння/навички поділяються на когнітивні (що включають логічне, інтуїтивне та творче мислення) і практичні (що включають ручну вправність, застосування практичних способів (методів), матеріалів, знарядь та інструментів, комунікацію). Одна із категорій результатів навчання в дескрипторах рамок кваліфікацій.

Фахові (спецільні, предметно-специфічні) компетентності (Subject specific competences) – компетентності, актуальні для конкретної предметної області, які є важливими для успішної професійної діяльності за певною спеціальністю на певному рівні Національної рамки кваліфікацій. Ці компетентності безпосередньо визначають специфіку (галузі знань / предметної області / спеціальності) освітньої програми та кваліфікації випускника. В Європейському просторі вищої освіти за проєктом «Тюнінг» розробляються описи та переліки компетентностей, результатів навчання для галузей знань і спеціальностей.

Якість вищої освіти (Higher education quality) – відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, що забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості. Якість вищої освіти є ключовим поняттям Болонського процесу. З метою її забезпечення розроблено Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості вищої освіти в ЄПВО, Рамку кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, утворено Європейську асоціацію забезпечення якості вищої освіти та Європейський реєстр забезпечення якості вищої освіти. 

2. Рекомендації щодо розроблення змісту освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми

2.1 Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» Університет має право розробляти йреалізовувати одну або кілька освітніх (освітньо-професійних та освітньо-наукових) програм у межах ліцензованоїспеціальності.

2.2 Розроблення й оформлення освітніх програм в Університеті регламентуються цим положенням.

2.3 Освітні програми в межах спеціальності є профільними спеціалізованими програмами.

2.4 Для запровадження окремих спеціалізаційфакультетимають право створювати профільні освітні програми, з різними назвами. При цьому освітня програма спеціалізації повинна забезпечувати виконання стандарту вищої освіти за спеціальністю і може бути спрямованою на здобуття компетентностей, характерних для певної професії, визначених професійним стандартом або іншим документом.

2.5 Назви освітніх програм повинні матиознаки(ключові слова) назви відповідних спеціальності (спеціалізації, спеціалізацій), припускаючи повний збіг або використання парафрази, або за змістом відповідати цим назвам з урахуванням особливостей реалізації освітніх програм на основі сформованих кадрового, науково-методичного й матеріально-технічного потенціалів закладу вищої освіти, його академічних традицій, інших особливостей освітнього процесу (спільне й подвійне дипломування, використання іноземних мов в освітньому процесі тощо).

2.6 У назвах освітніх програм також можуть указуватись:

- назви типів програм підготовки бакалаврів і магістрів, передбачені в Міжнародній стандартнійкласифікаціїосвіти;

- назви професій і професійних назв робіт за Національним класифікатором «Державний класифікатор професій ДКП 003:2010», нових професій, які систематично трапляються в угодах роботодавців або існують інші переконливі докази їх існування або попиту на них у майбутньому і для яких здійснюється підготовка здобувачів освіти в межах цієї освітньої програми (якщо освітня програма спрямована на присвоєння або підготовку до присвоєння відповідних професійних кваліфікацій);

- назви ключових спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, відображених у стандарті (проєкті стандарту) вищої освіти і є характерними саме для цієї освітньої програми, форми здобуття освіти, року набору тощо.

2.7 Необхідно уникати конфлікту назв, зокрема, не використовувати повністю або частково назви інших галузей освіти й спеціальностей (включаючи  застарілі назви спеціальностей, які не відповідають певній спеціальності), характерних для них професій і професійних назв робіт, ключових спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, назв освітніх програм.Використання однакових або майжеоднакових назв освітніх програм за різними спеціальностями єнеприпустимим.

2.8 Закожною освітньою програмоюрозробляється навчальний план, у якому наводиться перелік та обсяг навчальних дисциплін (обов’язкових та вибіркових) y кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного й підсумкового контролю,загальний бюджет навчального часу за весь нормативний термін навчання та його розподіл на аудиторний навчальний час і час, відведений на самостійну навчальну роботу. Також навчальний плані повинен містити відомості про: галузь знань, спеціальність і освітню програму, освітній або освітньо-науковий ступінь, кваліфікацію, нормативний термін навчання, графік освітнього процесу.

Кожній спеціалізації відповідає окрема освітня програма, тому до складу однієї освітньої програми не можуть уходити кілька спеціалізацій.

3. Вимоги до робочої (проектної) групи з розроблення освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм 

3.1 В Університеті створюються робочі (проєктні) групи, склад яких затверджується наказом ректора ХАІ на основі погоджених вченою радою факультетуслужбових подань від завідувачів кафедр, керуючись такими вимогами:

1) Робоча (проєктна) група – складається з педагогічних, науково-педагогічних та/або наукових працівників, які є відповідальними за започаткування освітньої діяльності за освітніми програми на певному рівні вищої освіти та відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним у Ліцензійних умовах. Робоча (проєктна) групазатверджуєтьсянаказом ректора Університету.

2) Керівник робочої (проєктної) групи – ценауково-педагогічнийабонауковийпрацівникУніверситету, якийнесевідповідальність за їїрозробку та впровадження. Керівникробочої (проєктної) групизабезпечуєвідповідністьосвітньоїпрограми стандартам та вимогам й гарантуєщоосвітняпрограмавідповідаєвстановленим стандартам та забезпечуєвисокуякістьосвіти.

3.2 Зважаючи на наявність іноземних громадян та осіб без громадянства, один із членів робочої (проєктної) групи повинен володіти англійською мовою на рівні В2 за Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти або мати кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), що стосуються використання англійської мови.

3.3. Кандидатури керівника та членів робочої (проєктної) групи певної освітньої програми відповідного рівня вищої освіти обговорюються на засіданні відповідної кафедри та ухвалюються протоколом засідання кафедри. Якщо за певною освітньою програмою відповідного рівня вищої освіти випусковою є не одна, а декілька кафедр, то кандидатури керівника та членів робочої (проєктної) групиобговорюються на спільному засіданні кафедр, ухвалюються протоколом спільного засідання кафедр.

3.4 До складу робочої (проєктної) групи можуть бути залучені здобувачі старших курсів, роботодавці та особи інших груп стейкголдерів.

3.5 Будь які зміни до складу робочої (проєктної) групи у разі її незадовільної роботи, змінах у кадровому складі, тощо, здійснюються на підставі службових подань завідувачів відповідних випускових кафедр декану факультету та затверджуються наказом Університету.

4. Порядок впровадження освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм 

4.1 Пропозиції щодо запровадження нової освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми в Університеті та складу робочої (проєктної) групи з її розроблення подаються випусковими кафедрами до вченої ради факультету.

4.2 За рішенням   вченої   ради   факультету   формується службове подання на ім’я ректора Університету про склад робочої (проєктної) групи з розроблення освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми.

4.3 На основі  службових  подань  від  факультетів  формується наказ ректора Університету про затвердження складів робочих (проєктних) груп і запровадження освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм у ХАІ.

4.4 Робоча (проєктна) група  розробляє  профіль освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми з усім комплексом складових, який повинен позиціонувати освітню програму серед інших, відповідно до тематики наукових досліджень, чим полегшити її розуміння всіма основними зацікавленими особами/стейкголдерами: здобувачами, роботодавцями, дослідниками, викладачами, тощо. Визначає предметну область, до якої належить певна освітня програма, її освітній рівень і специфічні особливості, які відрізняють її від інших подібних програм, проводять первинне оцінювання шляхом рецензування стейкголдерами. Обсяг профілю освітньої програми має становити дві-три аркуші.

4.5 Розроблений профіль   освітньої   (освітньо-професійної,   освітньо-наукової) програми розглядається на вченій раді факультету. За рекомендацією вченої ради факультету, на основі профіля освітньої (освітньо-професійної,освітньо-наукової) програми, робоча (проєктра) група розробляє опис освітньої програми який містить інформацію про: назву освітньої програми; рівень вищої освіти; галузь знань (галузі знань, за потреби – для міждисциплінарних освітніх програм); спеціальність (спеціальності – для міждисциплінарних освітніх програм); спеціалізацію або предметну спеціальність (за наявності); опис предметної області; цілі освітньої програми; тип освітньої програми (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча); тип диплома (спільний (подвійний) диплом) (за наявності); найменування партнера за узгодженою спільною освітньою програмою (за наявності); мову (мови) викладання; кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми; форми здобуття освіти за цією освітньою програмою та розрахункові строки виконання освітньої програми за кожною з них; вимоги до освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою (відповідно до стандартів вищої освіти); компетентності та програмні результати навчання, які дають право на присудження/присвоєння визначеної освітньою програмою освітньої або освітньої та професійної кваліфікації (кваліфікацій); форму (форми) атестації здобувачів вищої освіти; перелік обов’язкових освітніх компонентів, їх логічну послідовність; можливості працевлаштування за здобутою освітою; процедури присвоєння професійних кваліфікацій (у разі їх присвоєння).

4.6 Факультет одночасно подає профіль та опис освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми до групи навчально-методичного забезпечення, групи ліцензування та акредитації відділу якості освіти, аналітики та навчально-методичного забезпечення й галузевої НМК Університету для подальшого розгляду та узгодження.

4.7 Електронний варіант  освітньої  програми розміщується  на  сайті (web-порталі) Університету для громадського обговоренняза місяць до розгляду цієї освітньої програми на вченій раді Університету.

4.8 Після розгляду й затвердження профілю та опису освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми на засіданні галузевої НМК, голова готує службове подання на ім’я голови вченої ради Університету про внесення питання щодо розгляду програми на засіданні вченої ради Університету.

4.9 Рішення вченої   ради   про   затвердження  освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми є підставою для розроблення й затвердження навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти за цією програмою.

4.10 При розгляді та затвердженні освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми на вченій раді Університету, з робочої (проєктної) групи, обирається гарант освітньої програми та формується група забезпечення освітньої програми про що видається відповідний наказ ректора Університету.

За відсутності наказу гарантом освітньої програми вважається керівник відповідної робочої (проєктної) групи, призначений закладом вищої освіти.

4.11 Гарант освітньої програми – це науково-педагогічний або науковий працівник Університету, який здійснює академічне управління освітньою програмою, відповідає за її якість, організацію, координацію діяльності щодо реалізації, моніторингу та перегляду освітньої програми, а також за забезпечення контролю якості підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю в межах окремої освітньої програми. Одна особа може одночасно бути гарантом тільки однієї освітньої програми.

Гарант, повинен відповідати Ліцензійним умовам провадження освітньої діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187 (зізмінами).

Гарантом освітньоїпрограми, як правило, призначаєтьсякерівникробочої (проєктної) групи.

4.12 Група забезпечення освітньої програми – група науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників, не менш як із трьох осіб, які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає освітній програмі, науковий ступінь та/або вчене звання, працюють у закладі освіти за основним місцем роботи.

5. Порядок оновлення й модернізації освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм 

5.1 Перегляд освітніх програм(ОП) здійснюється у формах оновлення або модернізації не рідше ніж один раз на 3 роки, але не пізніше ніж за один семестр до кінця терміну дії дійсної редакції. Однак, з метою вдосконалення або модернізації група забезпечення освітньої програми може вносити необхідні зміни або доповнення протягом цього терміну.

5.2 Оновлення освітньої програми

Освітня програма може оновлюватися частково в частині всіх компонентів, крім місії (цілей) і програмних навчальних результатів.

Підставою для оновлення освітньої програми можуть бути:

- ініціатива і пропозиції гаранта освітньої програми та/або академічної ради ОП і/або викладачів програми;

- результати оцінювання якості освітньої програми (такі результати мож бути отримано під час самообстеження ОП, опитувань здобувачів вищої освіти, випускників, роботодавців, адміністративних перевірок, внутрішнього й зовнішнього аудиту та інших процедур);

- об'єктивні зміни інфраструктурного, кадрового характеру та/або інших ресурсних умов реалізації освітньої програми.

Оновлення відображаються у відповідних структурних елементах ОП (навчальному плані, матрицях, силабусах навчальних дисциплін, програмах практик тощо).Якщо зібрана інформація свідчить про розбіжність між передбаченим навантаженням і часом, якої фактично потребує більшістьздобувачів вищої освіти для досягнення певних результатів навчання, необхідно переглянути навчальне навантаження, кредити, результати навчання або заходи й методи навчання й викладання. Це може також потребувати перепроектування освітньої програми та її освітніхкомпонентів.

Проєкт оновлення ОП узгоджується з представниками студентського самоврядування, роботодавцями та подається на розгляд до галузевої НМК.

Оновлення освітньої програми розглядається на засіданні гаузевої НМК університету й за умови прийняття позитивного рішення фіксується у відповідному протоколі.

5.3 Модернізація освітньої програми

Модернізація освітньої програми має за мету більш значне змінення в її змісті й умовах реалізації, ніж при плановому оновленні, і може стосуватися також мети (місії), програмних навчальних результатів ОП. Змінення виду освітньої програми також належить до модернізації. Особливим випадком модернізації ОП є включення до неї нових неформальнихспеціалізацій.

Модернізація освітньої програмиможе проводитися:

- з ініціативи керівництва Університету/факультету в разі незадовільних висновків про її якість унаслідоксамообстеження або аналізу динаміки набору здобувачів вищої освіти;

- з ініціативи гаранта освітньої програми та/або вченої ради за відсутності набору вступників на навчання за освітньою програмою;

- за наявності висновків про недостатньо високу якість ОП за результатами різних процедур оцінювання якості освітньої програми;

- з ініціативи основних стейкхолдерів;

- з ініціативи групи забезпечення освітньої програми з метою врахування змін, що відбулися в науковому професійному полі, у яких реалізується освітня програма, а також змін ринку освітніх послуг або ринку праці.

Бажаним є залучення до модернізації освітніх програм представників ключових роботодавців, зовнішніх відносно цієї освітньої програми експертів (як з професійної спільноти Університету, так і незалежних).

Модернізована освітня програма разом з обґрунтованими змінами має бути затвердженою в порядку, передбаченому в розділі 4 цього Положення.

6. Вимоги до започаткування та акредитації освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм 

6.1 Освітня програма започатковується в межах ліцензованої спеціальності. Ліцензований обсяг для нової освітньої програми виділяється завдяки вивільненню ліцензованих місць у межах певної спеціальності. Ліцензований обсяг за формами навчання затверджується рішенням вченої ради. Під час вступної кампанії розподіляти ліцензований обсягзаборонено.

6.2 За виконання освітніх програм на певних рівнях вищої освіти, післядипломної освіти для осіб з вищою освітою відповідає  група забезпечення освітньої програми у яку входять педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівників, для яких Університет є основним місцем роботи, і які особисто беруть участь в освітньому процесі й відповідають  кваліфікаційнимвимогам.

6.3 Освітня та/або професійна кваліфікації науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників, підтверджується документом про вищу освіту, присудженим науковимступенем (однакова за змістом спеціальність (предметна спеціальність, спеціалізація), наявності досвіду професійної діяльності (заняття) за відповідним фахом (спеціальністю, спеціалізацією) не менше п’яти років (крім педагогічної, науково-педагогічної, наукової діяльності), щонайменше п’ятьма публікаціями у наукових виданнях, які включені до переліку фахових видань України, до наукометричних баз, зокрема Scopus, Web of Science, Core Collection, протягом останніх п’яти років.

6.4 Науково-педагогічні, педагогічні та наукові працівники, які забезпечують освітній процес повинні мати не менше чотирьох досягнень у професійній діяльності за останні п’ять років, визначених у пункті 38 Ліцензійних умов.

6.5 Група забезпечення освітнього процесу освітньої програми – науково-педагогічні (педагогічні) та/або наукові працівники, серед яких не менше 50 відсотків осіб повинні мати вчений ступінь та/або вчене звання й працювати за основним місцем роботи на відповідному рівні вищої освіти або за освітньою програмою, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, на відповідному рівні вищої освіти. 

6.6 У складі групи забезпечення освітнього процесу освітньої програми має бути:

– для другого (магістерського) рівня вищої освіти не менше 10 відсотків осіб, які мають науковий ступінь доктора наук та/або вчене звання професора;

– для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти не менше двох докторів наук для здійснення керівництва науковою складовою кожної освітньо-наукової програми.

7. Оформлення освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм  

Освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова) програма розробляється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України зазначених,у листі від 28.04.2017 р. №1/9-239.

Структурними елементами освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми є:

- титульний аркуш;

- зміст;

- преамбула;

- загальна характеристика;

- обсяг кредитівЄКТС;

- перелік компетентностейвипускника;

- нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатівнавчання;

- форми атестації здобувачів вищоїосвіти;

- вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

- вимоги професійнихстандартів;

- перелік нормативних документів, на яких базується освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова) програма;

- пояснювальна записка до освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми;

- ппис освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової) програми.

8. Прикінцеві положення

8.1. Положення затверджується вченою радою Університету й уводиться в дію наказом ректора Університету.

8.2. Контроль за виконанням Положення здійснюють посадові особи Університету в межах своїх повноважень, установлених у посадових інструкціях.

8.3. Зміни й доповнення до Положення розглядаються й затверджуються вченою радою Університету тавводяться в дію наказом ректора Університету в установленому порядку.