Положення про силабус навчальної дисципліни
Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
протокол №5 від 25 грудня 2024 року
Введено у дію:
наказ №488 від 26 грудня 2024 року
СУЯ ХАІ-НМВ-П/004:2024
Дата введення 26 грудня 2024 року
Редакція № 3
1. Загальні положення
1.1 Положення про силабус навчальної дисципліни (далі – Положення) Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (далі – Університет) розроблено з урахуванням вимог Закону України «Про вищу освіту», Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, Положення про організацію освітнього процесу в Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» та регламентує порядок розроблення, затвердження та оновлення силабусу навчальної дисципліни.
1.2 Силабус навчальної дисципліни є документом, у якому роз’яснюється взаємна відповідальність викладача і здобувача освіти, висвітлюються процедури і принципи оцінювання, політики і зміст курсу. У силабусі чітко відображаються цілі, а також очікувані результати навчання, яких під час вивчення дисципліни мають досягти здобувачі освіти.
1.3 У силабусі навчальної дисципліни чітко відображаються критерії оцінювання, які використовуються викладачем під час поточного та підсумкового контролю і з якими здобувач освіти зобов’язаний ознайомитися перед вивченням дисципліни.
1.4 Силабус може виконувати функції робочої програми навчальної дисципліни.
1.5 Для різних форм здобуття вищої освіти розробляють єдиний силабус навчальної дисципліни із зазначенням кількості годин аудиторних занять, самостійної роботи здобувачів освіти, форм контролю тощо.
2. Структура і зміст силабусу навчальної дисципліни
2.1 Структура силабусу навчальної дисципліни.
Силабус навчальної дисципліни складається з таких структурних елементів:
– титульний аркуш;
– загальна інформація про викладача;
– опис навчальної дисципліни;
– мета та завдання навчальної дисципліни;
– перелік компетентностей;
– перелік очікуваних результатів навчання;
– зміст навчальної дисципліни;
– індивідуальні завдання;
– методи навчання;
– методи контролю;
– критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти та розподіл балів, які вони отримують;
– політика навчального курсу;
– методичне забезпечення;
– рекомендована література;
– інформаційні ресурси.
2.2 Зміст структурних елементів силабусу навчальної дисципліни.
2.2.1 Титульний аркуш силабусу навчальної дисципліни.
Титульний аркуш силабусу оформлюють за формою, зразок якої наведено в Додатку А.
2.2.2 Загальна інформація про викладача.
Наводять прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, посаду викладача, перелік дисциплін, які він викладає, напрями наукових досліджень, контактну інформація тощо (див. Додаток Б).
2.2.3 Опис навчальної дисципліни.
Указують такі характеристики дисципліни (див. Додаток В):
– форма здобуття освіти;
– семестр, у якому викладається навчальна дисципліна;
– мова викладання;
– тип дисципліни (обов’язкова/вибіркова);
– кількість кредитів ЄКТС, загальна кількість годин для вивчення дисципліни, кількість годин аудиторної та самостійної роботи здобувачів освіти для кожної форми здобуття освіти;
– види навчальної діяльності;
– види контролю;
– пререквізити, кореквізити та постреквізити навчальної дисципліни.
2.2.4 Мета та завдання навчальної дисципліни (див. Додаток Г).
Мету вивчення навчальної дисципліни формують як бажаний кінцевий результат, що отримує здобувач освіти внаслідок засвоєння ним навчального матеріалу.
Завдання – це конкретне вираження мети, відповідь на запитання: з чим ознайомлює, чого навчить, що розкриває ця дисципліна, тобто це своєрідні підцілі, реалізація яких дасть змогу зрештою досягти заявленої мети.
2.2.5 Перелік компетентностей (див. Додаток Г).
Указують компетентності, які формуються у здобувача освіти під час вивчення дисципліни і дають змогу проводити професійну діяльність. Указані компетентності аналізуються гарантом освітньої програми, на підставі чого приймається рішення, які з них є програмними для тієї чи іншої освітньої програми.
У разі викладання обов’язкової дисципліни за двома чи більше освітніми програмами відповідні компетентності обов’язково погоджуються з усіма гарантами цих освітніх програм. Переліки компетентностей повинні чітко відображати інформацію, наведену в матрицях відповідності компетентностей освітньої програми, за якою викладається дисципліна.
2.2.6 Перелік очікуваних результатів навчання (див. Додаток Г).
Зазначають усі результати навчання, яких має досягнути здобувач освіти після опанування дисципліни. Слід зазначити, що здобувач освіти буде знати, вміти, яких набуде навичок, які сформуються погляди, цінності й способи мислення, а також додаткові особисті якості.
У разі викладання обов’язкової дисципліни за двома чи більше освітніми програмами відповідні очікувані результати навчання обов’язково погоджуються з усіма гарантами цих освітніх програм. Переліки очікуваних результатів навчання повинні чітко відображати інформацію, наведену в матриці відповідності результатів навчання освітньої програми, за якою викладається дисципліна.
2.2.7 Зміст навчальної дисципліни (див. Додаток Д).
У цьому розділі наводять перелік змістовних модулів і тем, що входять до їхнього складу. Зміст кожної теми подається стисло у вигляді переліку питань або підтем, що розглядаються на занятті.
Інформація за видами занять надається стисло та повинна відображати методи навчання, які спрямовано на реалізацію процесу навчання та досягнення поставленої мети.
Під час навчання викладач має змогу корегувати обсяги навчального навантаження за тими чи іншими видами робіт з урахуванням результатів засвоєння здобувачами освіти навчального матеріалу.
Зміст самостійної роботи здобувача (СРЗ) з конкретної дисципліни може складатися з таких видів робіт:
− підготовка до аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних тощо);
− виконання практичних завдань (написання рефератів, аналіз практичних, проблемних ситуацій, підготовка результатів власних досліджень до виступу на конференціях, участь в олімпіадах тощо) протягом семестру;
− самостійне опрацювання окремих тем навчальної дисципліни;
− переклад іноземних текстів установлених обсягів;
− виконання індивідуальних завдань, у тому числі курсового проєктування тощо;
− підготовка до всіх видів контролю, у тому числі модульних контрольних робіт і підсумкової атестації;
− інші види діяльності, що ініціюють Університет, факультет і кафедра.
2.2.8 Індивідуальна робота здобувачів освіти.
До індивідуальних завдань належать: розрахунково-графічні роботи (РГР), розрахункові роботи (РР), контрольні роботи (РК), курсові роботи (КР), курсові проєкти (КП).
Індивідуальні завдання виконуються здобувачами освіти самостійно, вони не належать до тижневого аудиторного навантаження здобувача освіти. Викладач контролює виконання індивідуального завдання на консультаціях, графік яких розробляється й затверджується завідувачем кафедри на початку семестру.
Індивідуальні завдання видають здобувачам освіти у терміни, передбачені в силабусі навчальної дисципліни. Метою індивідуальних завдань є поглиблення, узагальнення й закріплення знань, які здобувачі освіти здобувають під час навчання, а також застосування цих знань на практиці. Виконання індивідуальних завдань сприяє найповнішій реалізації творчих можливостей здобувачів освіти.
2.2.9 Методи навчання.
Виокремлюють такі методи навчання: словесні (пояснення, розповідь, бесіда, навчальна дискусія та ін.), наочні (ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження) і практичні (лабораторні та практичні роботи).
Рекомендується використовувати такі методи навчання, спрямовані на формування активної позиції здобувачів освіти (не їх вчать, а вони вчаться):
– проблемний виклад;
– дослідження;
– презентації;
– використання кейсів;
– тренінги та ділові ігри, бесіди й дискусії тощо.
Використовується студентоцентрований підхід до організації навчання.
2.2.10 Методи контролю.
Контроль успішності здобувачів освіти поділяють на поточний, підсумковий та семестровий (екзаменаційна сесія).
Поточний контроль здійснюють під час проведення практичних, лабораторних і семінарських занять, метою якого є систематична перевірка розуміння та засвоєння теоретичного навчального матеріалу, уміння використовувати теоретичні знання під час виконання практичних завдань тощо. Можливості поточного контролю є надзвичайно широкими: мотивація навчання, стимулювання навчально-пізнавальної діяльності, диференційований підхід до навчання, індивідуалізація навчання тощо.
Підсумковий контроль проводять з метою оцінювання результатів навчання на підставі суми балів модульних оцінок (кількості балів, отриманих здобувачем освіти під час виконання модульних контрольних робіт) і результатів поточного контролю.
Семестровий контроль – контрольний захід, який проводять за однією з таких форм: іспит, диференційований залік, залік, що визначається в навчальному плані й силабусі навчальної дисципліни.
Форма проведення семестрового контролю може бути різною – письмовою, усною, тестовою, письмово-усною (комбінованою) тощо, її затверджують на кафедрі й відображають у силабусі навчальної дисципліни.
2.2.11 Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти та розподіл балів, які вони отримують.
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність здобувачу освіти виставляють оцінки з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються всі види робіт, передбачені в силабусі навчальної дисципліни. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими й складатися з контролю теоретичної й практичної підготовки. Оцінки виставляються за 100-бальною шкалою.
Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти та розподіл балів, які вони отримують, регламентуються Положенням про рейтингове оцінювання досягнень студентів у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
Приклад розподілу балів, які отримують здобувачі освіти, наведено в Додатку Е.
Особливості проведення підсумкового контролю відображають у силабусі навчальної дисципліни й доводять до відома здобувачів освіти на першому занятті.
2.2.12 Політика навчального курсу.
Відображають процедуру відпрацювання пропущених занять (перебування на лікарняному, мобільність та ін.), невиконаних завдань. Описують яким чином здійснюється перевірка на плагіат виконаних здобувачем освіти завдань, дотримання академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу тощо. Приклад політики навчального курсу наведено в Додатку Ж.
2.2.13 Методичне забезпечення.
Визначають підручники, навчальні посібники, навчально-методичні посібники, конспекти лекцій, методичні рекомендації до проведення практичних занять, лабораторних робіт, самостійної підготовки тощо, які видано в Університеті. Крім того, указують посилання на навчально-методичний комплекс дисципліни, розміщений у системі «Ментор».
2.2.14 Рекомендована література.
Визначають літературні джерела, які пропонуються для вивчення дисципліни, і подають у двох блоках як основну (базову) і додаткову (допоміжну) літературу.
До основної (базової) літератури зазвичай включають сучасні нормативні документи, базові вітчизняні, найкращі зарубіжні підручники й навчальні посібники, які було видано за останні 5–10 років (максимум 10 джерел), з урахуванням їх наявності в бібліотеці Університету або на відповідних сайтах.
До списку додаткової (допоміжної) літератури включають різні сучасні довідкові, періодичні видання, наукові монографії, методичні рекомендації тощо (максимум 7 джерел, виданих за останні 5–10 років).
2.2.15 Інформаційні ресурси.
Цей розділ має містити джерела з інтернету, посилання на електронний портал науково-технічної бібліотеки Університету тощо.
3. Порядок розроблення й затвердження силабусу навчальної дисципліни
3.1 Силабус навчальної дисципліни розробляється викладачем (лектором) або групою викладачів, які забезпечують викладання цієї дисципліни.
3.2 Силабус навчальної дисципліни розглядається на засіданні кафедри, яка забезпечує викладання відповідної навчальної дисципліни, результати засідання фіксуються у відповідному протоколі.
Силабус навчальної дисципліни підписується розробником (розробниками), завідувачем кафедри, погоджується з представником здобувачів освіти відповідної освітньої програми (представником студентського самоврядування – для вибіркових навчальних дисциплін). Якщо силабус обов’язкової навчальної дисципліни розробляється для декількох освітніх програм, він обов’язково погоджується з гарантами відповідних освітніх програм.
Силабус навчальної дисципліни затверджується гарантом освітньої програми. Якщо дисципліна викладається для декількох освітніх програм, силабус виноситься на розгляд відповідної галузевої науково-методичної комісії (НМК) Університету, розглядається на її засіданні й у разі прийняття позитивного рішення затверджується головою НМК.
3.3 За результатами затвердження силабусу визначається дата введення його в дію, яка вказується на титульному аркуші документа.
3.4 Викладачі зобов’язані ознайомити здобувачів освіти із силабусами навчальних дисциплін, які вони викладають, на початку семестру.
3.5 Перегляд і затвердження силабусів навчальних дисциплін відбуваються після щорічного перегляду та затвердження освітніх програм в Університеті.
Підставою для оновлення силабусу можуть бути:
– ініціатива та пропозиції гаранта освітньої програми та/або викладачів дисципліни;
– ініціатива здобувачів освіти шляхом звернення до гаранта освітньої програми;
– результати оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни;
– результати анкетування здобувачів освіти та пропозиції стейкхолдерів тощо.
3.6 Термін дії силабусу навчальної дисципліни становить 5 років, якщо не має підстав для його оновлення – змінення кількості кредитів ЄКТС навчальної дисципліни, змінення кількості годин аудиторної та самостійної роботи, видів контролю або причин, указаних у п. 3.5 цього Положення.
3.7 Силабус навчальної дисципліни зі всіма додатками зберігається на кафедрі, а в електронному вигляді передається до відділу якості освіти, аналітики та навчально-методичного забезпечення й розміщується на офіційному сайті Університету.
3.8 Контроль за реалізацією силабусу здійснюють гарант освітньої програми та завідувач відповідної кафедри.
4. Прикінцеві положення
4.1 Положення затверджується Вченою радою Університету й уводиться в дію наказом ректора Університету.
4.2 Контроль за виконанням Положення здійснюють посадові особи Університету в межах своїх повноважень, установлених у посадових інструкціях.
4.3 Зміни й доповнення до Положення розглядаються й затверджуються Вченою радою Університету й уводяться в дію наказом ректора Університету.